|
|
 |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
 |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
 |
Народні аматорські мистецькі колективи | |
«Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» |
|
Народне мистецтво карпатського регіону України | |
Фольклорні колективи України |
|
2.4.4. Власні зароблені кошти, благодійництвоХоча бюджетне фінансування й залишається основним джерелом коштів для більшості закладів культури, однак власні доходи традиційно є вагомими для багатьох зі них.Дані з таблиці 2.16 засвідчують, наскільки важливою є роль зароблених доходів для державних і національних закладів виконавських мистецтв. Наприклад, для театрів план по доходах на 2001 рік передбачав, що бюджетне фінансування забезпечить до 83% загальних надходжень, а зароблені кошти складатимуть лише 16%, але фактично власні зароблені кошти склали понад 28%, тоді як бюджетне фінансування покрило 71.5% видатків. Втім, у подальші роки (2004-2005), із зростанням бюджетного фінансування, навіть при постійному нарощуванні обсягів власних доходів, їхня питома частка в бюджетах національних театрів знизилася до 10-12%. Таблиця 2.16. Видатки місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, 2000-2001, млн. грн.
Загалом у 2001 році державні музеї забезпечили 17% своїх бюджетів за рахунок зароблених коштів, а в 2002 році по всіх державних закладах культури (музеї, заповідники, бібліотеки) частка зароблених коштів у доходах склала майже 30% (це сталося значною мірою через недостатнє бюджетне фінансування – фактично воно склало лише 42,6 % від запланованого). У таблиці 2.17 вміщено дані про грошові надходження національних мистецьких закладів і колективів – театрів, оркестрів, хорових та хореографічних колективів і ансамблів тощо за 2001 рік. Вони підтверджують той загальний висновок, що при недостатньому бюджетному фінансуванні мистецькі заклади намагаються заробити якомога більше. Таблиця 2.17. Структура доходів національних мистецьких закладів і колективів України, 2001
Дані таблиці 2.18 дозволяють поширити цю картину на різні види закладів та різні галузі культури, не лише державні, а й комунальні. Вони засвідчують постійне зростання загальних обсягів зароблених доходів у культурі (на 14.4% у 2002 році, на 4.2% у 2003, і приблизно на 6% у 2004 році). Втім, ці показники нижчі від темпів зростання ВНП України у відповідні роки. Таблиця 2.18. Зароблені доходи державних та комунальних закладів культури України, , 2001-2004 рр., тис. грн.
Ширшу картину щодо джерел фінансових надходжень культурних організацій, хай і дуже приблизну та дещо застарілу (через неповноту й недостовірність даних щодо спонсорських і благодійних надходжень, та через брак свіжіших даних) подано в табл. 2.22. Справа в тім, що заклади культури не обов’язково повідомляють про одержану спонсорську чи меценатську підтримку, особливо у негрошовій формі. А недержавні культурно-мистецькі організації звітують лише перед податковими органами, а не перед Мінкультури. Та все ж наявні оціночні дані про частку благодійної допомоги в бюджетах закладів культури за окремі роки свідчать, що вона рідко перевищує 1% доходів закладів. Для недержавних організацій, що не одержують бюджетного фінансування, ця частка, вочевидь, значно вища. Таблиця 2.22. Частка зароблених доходів, грантів, благодійних пожертв у надходженнях державних і комунальних закладів культури
Підсумовуючи цей огляд фінансового становища галузі культури в Україні, можна зробити кілька висновків. По-перше, активні зусилля закладів, підприємств і організацій культури, спрямовані на одержання зароблених доходів, забезпечують постійне зростання обсягів таких доходів, та все ж головним джерелом фінансування для більшості залишаються державний та місцеві бюджети. Натомість недержавні культурно-мистецькі організації можуть покладатися лише на власні доходи та на пожертви спонсорів та благодійників, яких в Україні поки що небагато. По-друге, за умов постійного нарощування видатків на культуру в державному бюджеті України в останні роки (2003-2006), доволі важким залишається фінансове становище галузі в регіонах. Яскравим свідченням цього є, наприклад, стабільне збереження значної кількості (близько 23 тисяч) неповністю зайнятих працівників закладів культури – через брак коштів. По-третє, зростання обсягів фінансування культури з державного бюджету унаочнило такий недолік, як недосконалість, неповороткість існуючих механізмів фінансування. Особливо це проявилося в неспроможності використати виділені кошти на кіновиробництво (див. Розділ 5). Усе це гостро ставить дві проблеми – нарощування фінансування культури в регіонах та вдосконалення й урізноманітнення механізмів фінансування культурно-мистецької діяльності на загальнодержавному рівні. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||
