Упорядкувати пошук: ISBN тема автор ключове слово      
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У СВІТЛІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ 2012 РОКУ ЯК РОКУ КУЛЬТУРИ ТА ВІДРОДЖЕННЯ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ ІХ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва. Матеріали, том I ... ПЕРЕМОЖЦІ XХ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка ... ПЕРЕМОЖЦІ
XХ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка ...		 Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство) Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного ...
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка
О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень повідомляє, що в період з 14 по 18 травня 2012 року в м. Києві відбудеться Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка - відкритий для учасників з України та зарубіжних країн ...
Докладніше
Народні аматорські мистецькі колективи «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України»
Народне мистецтво карпатського регіону України Фольклорні колективи України Фольклорні колективи України
 Інформація про УЦКД  Наукові розробки  Бібліотека праць  Методичні розробоки  АІС "Народна творчість"

Українська English Наш банер Мапа сайту Посилання Контакти На першу сторінку

Роботи виконані в рамках планової тематики за 2007 рік

Петрова І.В.

Навчальний посібник

Проектування в соціально-культурній сфері

ТЕМА V. ЦІЛЬОВІ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ПРОЕКТИ


5.4. Соціально-культурні проекти для осіб похилого віку

Населення старшого віку – це неоднорідна група. У геріатрії та геронтології виправданою є думка про те, що фізіологічні та психологічні особливості осіб старшого віку суттєво змінюються протягом кожних п’яти років. Так, люди у віці від 60 до 65 років мають інші потреби, ніж особи від 65 до 70 років; бажання осіб 70–75-літнього віку відрізняються від бажань людей 75–78 років.

Однак у деяких осіб (наприклад, з віковою інвалідністю) функціональні обмеження, що асоціюються з наближенням старості, виявляються набагато раніше. Тому першорядного значення в роботі з цією віковою групою населення набуває готовність працівника дозвіллєвої установи (рекреатора, соціального педагога, педагога дозвілля) враховувати чинники соціального, психологічного, економічного характеру, пов’язані з рівнем і стилем життя особистості, її становищем у сім’ї та суспільстві, бажанням і можливістю працювати, станом психічного й фізичного здоров’я.

Спільними для цієї демографічної групи є суттєві зміни у світовідчутті, ціннісних орієнтаціях і життєвих інтересах. Визначальним чинником формування соціально-культурних потреб людей похилого віку стає, передусім, стан їх здоров’я, а рівень захворюваності збільшується майже вдвічі; хвороби характеризуються хронічністю, з комплексними ознаками та тривалими патологічними процесами. Особливістю захворюваності людей похилого віку є її комплексність. Так, у цьому віці людина лікується одночасно від кількох хвороб, що значно ускладнює лікувальний процес. Не сприяє поліпшенню здоров’я й стан медичного обслуговування осіб похилого віку - головною особою в організації медичного обслуговування, як правило, є дільничий терапевт.

Не буде перебільшенням твердження, що для людини похилого віку особливого значення набуває проблема проведення свого вільного часу. Вона досить часто перетворюється на один із чинників соціальної напруги в суспільстві, що посилюється значним зниженням рівня життя, сегрегацією населення за рівнем доходів, втратою стимулів до продуктивної праці і неможливістю подальшої трудової діяльності, погіршенням демографічної ситуації, дискримінаційними проявами, і врешті-решт, – відсутністю реально діючої інституційної системи в Україні для організації дозвіллєвої діяльності людей похилого віку. Ця проблема є надзвичайно гострою, адже темпи старіння населення України поступово прискорюються і є невтішними (додатки 3-4).

З роками поступово зменшується психічна енергія людини. Це виявляється в тому, що людям похилого віку важко відмовитися від старих звичок, вислуховувати та сприймати нові ідеї, використовувати у своїй професійній діяльності нові методи. Пенсіонери без особливого задоволення сприймають навколишні зміни. Декому необхідно більше часу для прийняття рішень, підготовки навіть до таких простих справ, як вихід з дому на прогулянку, до крамниці.

Разом з тим, людина похилого віку прагне розширити межі звичного щоденного спілкування, відчути свободу, впевненість у собі, своїх силах. Тому з більшим бажанням відвідуються ті соціально-культурні заходи, що надають їй максимальну свободу дій, – святкування, вечори відпочинку, ювілеї.

З віком уповільнюються психічні реакції: людині “золотої пори” важче висловлювати свої думки, відстоювати власну точку зору. Особливого значення набуває внутрішнє емоційне й інтелектуальне життя. З більшим бажанням людина похилого віку спілкується з представниками відповідного соціального статусу, своїми однолітками. Враховуючи ці особливості, доцільно реалізовувати проекти, що передбачають колективне обговорення, обмін думками, поглядами, почуттями, дають можливість поспілкуватися, пригадати цікаві історії свого життя. Такі форми роботи мають велике значення для тих, хто тривалий час перебував на самоті.

Не можна забувати й того, що коло близьких друзів і родичів для більшості людей похилого віку поступово звужується, і це призводить до часткової або повної ізоляції людини. Ефективними засобами впливу на осіб похилого віку вважаються мистецтвотерапія, бібліотерапія, терапія спогадів.

Мистецтвотерапія, або арт-терапія, включає музичну, хореографічну, театральну, художню творчість. Значущим є не конкретний результат, а саме творчий процес, у якому мистецтво виконує інтегруючу функцію. Наприклад, особливою продуктивністю (не лише в естетичному, а і в соціальному та індивідуальному аспектах) відзначаються художні проекти. Пластика, живопис, графіка поєднують самотніх людей літнього віку. Основною метою таких проектів є творчість учасників, яка приносить їм радість спілкування, задоволення життям, відкриває багатьом нові перспективи.

Бібліотерапія здійснює цілющий вплив на психічний та емоційний стан людини похилого віку за допомогою книг. Це пояснюється тим, що у людини похилого віку з роками вичерпується запас цікавих ідей. Старі люди живуть замкнено, їхнє життя бідне на події, мислення не стимулюється потребами активної праці або новими поглядами. Гарними співбесідниками бувають саме ті особи літнього віку, які відзначаються активністю, багато читають та задумуються над прочитаним.

Психотерапія спогадів – метод, що створює позитивний мікроклімат довкола старої людини, орієнтує на позитивні спогади про минуле. В цей період для людини особливого значення набувають сімейні реліквії, особисті предмети чи речі, що належать комусь із членів сім’ї, знайомим або друзям. Тому одним із засобів терапії, що допомагає адаптуватись людині похилого віку до життя в нових умовах, може стати клубний вечір спогадів про пам’ятні речі, про визначні події та життєві ситуації, пов’язані з цими предметами; особливу популярність мають виставки фотографій, сімейних коштовностей, предмети релігійного характеру, меблі.

Необхідно зазначити, що людина похилого віку стикається з багатьма проблемами. Так, з виходом на пенсію зменшується прибуток, знижується життєва активність, слабшають фізичні й духовні сили, з’являється відчуття соціальної ізоляції (на самотність як на одну з головних причин старіння всього організму вказував ще лікар Стародавньої Греції Гален), відвідуються лише соціально-культурні заклади, розташовані неподалік від власного будинку. Дослідження виявили, що характерним для людини похилого віку є загострене відчуття самотності через обмеження спілкування з навколишнім світом, переживання втрати близьких та друзів, відчуття власної непотрібності та покинутості. Часто людина похилого віку повністю позбавлена людського спілкування, що викликає депресію, підозрілість, недовіру, самоізоляцію, відчуття тривоги, небажання виробляти стиль самостійного життя.

Головною метою проектів для осіб похилого віку має бути забезпечення умов для активного способу життя, надання морально-психологічної підтримки, усунення конфліктних ситуацій, формування відчуття власної гідності, доцільності докладених зусиль і позитивної самооцінки, уникнення дестабілізуючих факторів життя. Успішними будуть проекти типу “Срібний вік”, “Нова професія”, “Мистецтво та здоров’я”, “Відпочинок за містом”, “Активне дозвілля”, “Забуті історії” та ін.

У проектній роботі з людьми похилого віку використовуються різні форми: виготовлення керамічних виробів, бальні танці, уроки самообслуговування, гра в бридж, гуртки живопису, оздоровчі заходи; консультації для родичів і близьких, які доглядають осіб літнього віку.

На особливу увагу заслуговують проекти, орієнтовані на реалізацію виховних можливостей осіб похилого віку. Прикладом може бути створення проектів і програм, метою яких є поєднання інтересів молоді та людей похилого віку. Така інтеграція відбувається шляхом творчої активності (участі у танцювальних, музичних, театральних гуртках); спортивної та оздоровчої діяльності (спеціальні програми для різних вікових груп); організації дозвілля в клубах за інтересами та рекреаційних центрах.

Головними в успішній реалізації таких проектів повинні бути:

  • види соціально-культурної діяльності, орієнтовані на творчу активність особистості (танцювальні вечори, виступи аматорських колективів, концерти за участю самодіяльних ансамблів i хорових колективів);


  • спортивна і фізкультурно-оздоровча діяльність (гра з м’ячем, туризм, катання на човнах, національні ігри, плавання) для зміцнення здоров’я, протистояння старінню організму, підтримання належної фізичної форми;


  • створення “хобі-груп” на основі спільних художніх, естетичних, релігійних, літературних та інших інтересів, любительських і клубних об’єднань за інтересами, що урізноманітнюють палітру культурної діяльності людини;


  • задоволення потреби в людському спілкуванні (дискусії, бесіди, прогулянки, що позитивно впливають на загальний стан здоров’я, життєвий тонус, психіку людини похилого віку).

Назад Назад Догори Догори На першу сторінку На першу сторінку
Інформація про УЦКД   |  Наукові розробки  |  Бібліотека праць   |  Методичні розробоки  |  АІС ''Народна творчість''
Наш банер  |  Мапа сайту  |  Посилання  |  Контакти  |  Архів новин  |  Блоги науковців УЦКД
Обласні центри народної творчості  |  Голодомор 1932-1933 рр.
© Український центр культурних досліджень, 1994-2011 рр.
Адміністрація УЦКД може не поділяти точку зору авторів публікацій. Усю відповідальність за зміст та достовірність інформації матеріалу несе його автор. Адміністрація УЦКД залишає за собою право редагувати надані тексти. Усі права застережені. Відтворення, передрук матеріалів можливо
лише за письмовим дозволом адміністрації УЦКД. 		RSS
Каталог україномовних сайтів