Упорядкувати пошук: ISBN тема автор ключове слово      
ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ
Український центр культурних досліджень розпочав створення Бази даних народних майстрів України ...
XХ Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка ... XХ Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка ... Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство) Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного ...
Нематеріальна культурна спадщина України.
Співпраця з ЮНЕСКО 		Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка
О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень Міністерства культури України та Національна історична бібліотека України запрошують Вас узяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції X Культурологічні читання ...
О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень повідомляє, що в період з 14 по 18 травня 2012 року в м. Києві відбудеться Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка - відкритий для учасників з України та зарубіжних країн ...
Народні аматорські мистецькі колективи «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України»
Народне мистецтво карпатського регіону України Фольклорні колективи України Фольклорні колективи України
 Інформація про УЦКД  Наукові розробки  Бібліотека праць  Методичні розробоки  АІС "Народна творчість"

Українська English Наш банер Мапа сайту Посилання Контакти На першу сторінку

Роботи виконані в рамках планової тематики за 2007 рік

Ю.І. Ріпенко

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З ПІДГОТОВКИ КІНОМЕХАНІКІВ

Розділ IX.
Техніка безпеки


Розділ IX.
Техніка безпеки

Глава 1. Техніка електробезпеки.

1.1.Чинники, що впливають на ураження людини електричним струмом.

 Тіло людини є провідником струму з дуже складними властивостями. Електричний опір тіла людини сильно змінюється при зміні властивостей організму і його стану. Загальний опір тіла людини складається з опорів внутрішніх тканин і органів та шкіряного покрову, крім того, воно неоднаково в різних людей і в різних частинах тіла, а також залежить від стану шкіри. При розрахунку умов електробезпеки опір тіла людини приймається рівним 1000 Ом.

Опір тіла людини в момент впливу струму залежить від сполучення дуже численних чинників і може мати найрізноманітніше значення. Основним чинником, що визначає враження електрострумом, служить величина струму, що проходить через тіло людини. На практиці прийнято вважати безпечними змінні струми промислової частоти 50 Гц величиною до 50 мкА і постійні до 100 мкА. Величину струму, що проходить через тіло людини, визначає величина напруги: чим вище напруга, тим більше небезпека. Безпечною вважається напруга до 40 В.

Вплив на організм постійного і змінного струму неоднаковий і залежить від величини напруги. Із змінних струмів найбільш небезпечними вважаються струми з частотою 50-500 Гц. Ураження струмом залежить від шляху його проходження в організмі, тривалості дії струму, чинника уваги, стану організму (фізичного і психічного), його індивідуальних особливостей і характеру навколишнього середовища.

1.2. Надання першої (долікарняної) допомоги постраждалим від дії електричного струму.

При ураженні електричним струмом вирішальне значення має швидкість і правильність надання першої допомоги. При перебуванні постраждалого під напругою необхідно вжити термінових заходів для звільнення його від дії струму (відключити електроустановку від джерела живлення або відтягнути постраждалого від струмоведучих частин, не забуваючи про власну безпеку). Терміново викликати лікаря.

При враженні струмом або блискавкою не можна закопувати людину в землю, тому що це тільки погіршить її стан. Необхідно негайно приступити до правильного надання першої медичної допомоги постраждалому.

Якщо у постраждалого рідкий і судорожний подих або він цілком відсутній, а також немає пульсу, то необхідно терміново почати робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Перед початком проведення штучного дихання потрібно покласти постраждалого рівно на спину, підстеливши тканину; розстібнути одяг, що стискує подих, звільнити рот від сторонніх предметів і, якщо рот закритий, треба його розкрити, висуваючи нижню щелепу, і закинути голову назад. Штучне дихання здійснюється методом «із рота в рот». Суть цього способу полягає в тому, що той, хто надає допомогу, вдмухує в легені постраждалого повітря через рот із частотою одне вдмухування через кожні 6 секунд (зажавши йому ніс). Якщо у постраждалого немає ні подиху, ні пульсу, то проведення штучного дихання чергують із непрямим масажем серця (поштовхи на груди руками з частотою раз у секунду). Штучне дихання і масаж серця здійснюють по черзі: після 2-3 вдмухувань повітря здійснюють 15 поштовхів на груди до появи у постраждалого стійкого подиху і роботи серця.

1.3. Розтікання аварійного струму в землі. Напруга кроку.

Струми замикання на землю - це струми, що протікають у землю через металеві корпуси електроустановок і заземлювач під дією напруги замикання.

Струм розтікається із заземлювача в усіх напрямках, у тому числі й уздовж поверхні землі, створюючи в ній падіння напруги. Падіння напруги на поверхні землі буде найбільшим поблизу заземлювача і при віддалення від нього зменшується, а на відстані 20 м і більше від заземлювача падіння напруги уздовж поверхні землі відсутнє. Простір навколо заземлювача в радіусі 20 м, усередині якого спостерігається струм розтікання по землі, називається полем розтікання. Точки на землі, що лежать усередині поля розтікання, мають напругу відносно землі, тому у випадку перебування людини в полі розтікання струму існує небезпека ураження струмом, якщо людина стоїть ногами на точках на землі з різними потенціалами.

Напругою кроку називається різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку, у яких стоїть людина. При розрахунках довжину кроку приймають рівною 0,8 м.

Чим далі від заземлювача або місця замикання на землю, тим менше крокова напруга.

За наявності крокової напруги через тіло людини шляхом «земля-нога-нога-земля» протікає струм, що викликає судороги м'язів ніг і падіння людини на землю. Тому не дозволяється наближатися до дроту, що впав на землю, в радіусі 4-5м у закритих приміщеннях і на 8-10 м на відкритих площадках.

Наближення до місця замикання можливо в спеціальних діелектричних гумових калошах або ботах, використання яких необхідно при кроковій напрузі 40 В і більше.

1.4. Напруга доторку. Допустима величина напруги доторку.

 Внаслідок доторку людини до металевих частин електроустановки, що знаходяться під напругою, через його тіло замикається коло струму, а діюча в цьому колі напруга прикладається не тільки до тіла людини, але і до тих опор, що включені з ним послідовно. Наприклад, опір взуття, підлоги. Та частина напруги, що припадає в цьому колі на тіло людини, називається напругою доторку.

В аварійних умовах, коли у колі є розтікання струму через землю і заземлювач, струм замикання, розтікаючись, створює на поверхні землі падіння напруги. Якщо людина стоїть на точках землі (підлоги), що мають потенціал, а рукою торкається корпусу електроустановки, що знаходиться під напругою, то до тіла людини прикладена напруга доторку, значна величина якої забезпечує проходження струму, небезпечного для її життя.

Допустима величина напруги доторку для людини складає не більше 40 В.

1.5. Захисне заземлення, призначення, область застосування.

Захисним заземленням називається примусове електричне з'єднання з землею металевих частин електроустановок, що не проводять струму, які можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус при порушенні ізоляції або інших замиканнях.

Призначенням захисного заземлення є усунення небезпеки ураження людей електричним струмом у випадку доторку до металевих частин електроустановки, що не проводять струму, які опинилися під напругою.

Захисне заземлення застосовується в 2-х і 3-х провідних електричних мережах з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 В та в мережах із напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі (рис.162).

При захисному заземленні металевий корпус електроустановки з'єднується провідником із заземлювачем у землі (приймач струму заземлюють). Внаслідок заземлення корпуса створюється коло, що забезпечує для струму замикання шлях з малим опором. Тому величина захисного заземлення повинна бути дуже малою. Правила встановлюють величину захисного заземлення не більше 4 Ом.

Схема захисного заземлення

Рис. 162. Схема захисного заземлення.

Захисне заземлення знижує небезпечну величину напруги доторку людини і забезпечує безпеку обслуговування електроустановок, що аварійно опинилися під напругою.

1.6. Занулення: призначення, область застосування.

Занулення застосовується в 4-х провідних електричних мережах 380/220 В з нульовим проводом при глухозаземленій нейтралі у джерелах струму.

При зануленні металеві корпуси електроустановок з'єднуються з заземленням нульовим проводом.

Призначення занулення полягає в тому, щоб забезпечити швидке і надійне автоматичне відключення електроустановки, що аварійно опинилася під напругою, від електричної мережі живлення (рис. 163).

ro ≤ 4 Ом, rповт. ≤ 10 Ом

де ro - опір заземлення нульового проводу; rповт. - повторне заземлення нульового проводу.

Схема занулення

Рис. 162. Схема занулення.

Нульовий дріт повторно заземлюється в кількох місцях, щоб забезпечити додатковий захист обслуговуючого персоналу у випадку обриву або порушення цілісності нульового дроту.

1.7.Захисні пристрої і засоби, які застосовуються на електроустановках.

 Захисні пристрої від доторку до частин електроустановок, що проводять струм, включають захисне заземлення і занулення, захисні пристосування, блокування і сигналізації, ізоляцію частин електроустановок, що не проводять струму, застосування зниженої напруги та ізолюючих підставок, а також спеціальних захисних засобів.

Захисні засоби - це спеціальні пристосування, прилади, призначені для захисту персоналу електроустановок від ураження електричним струмом.

Захисні засоби, що застосовуються на електроустановках, поділяться на дві групи:

1. Електротехнічні - є ізолюючими (діелектричні гумові рукавиці, калоші і гумові килимки, що ізолюють підставки, монтажний ізолюючий інструмент).

2. Не електротехнічні, тобто такі, що захищають, страхують (захисні окуляри і фільтри, спеціальні огородження і щитки, рукавички і рукавиці, захисні пояси, захисні каски, респіратори і протигази).

Всі засоби захисту періодично перевіряються.

1.8. Техніка безпеки при експлуатації електротехнічного устаткування кіноустановок.

Безпека обслуговуючого персоналу залежить від його кваліфікації, дисципліни і дотримання «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕ і ПТБ).

Правильна експлуатація електроустановок організується спеціальною особою, відповідальною за електрогосподарство й оформлюється наказом.

У зв'язку з особливою небезпекою ураження електричним струмом обслуговування електроустановок і їх експлуатація повинні здійснюватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Правила забороняють допуск до робіт на електроустановках персоналу, що не має відповідної кваліфікації.

Персонал, що обслуговує електротехнічне обладнання, повинен пройти первинний (при прийомі на роботу) і періодичний (у процесі роботи) інструктажі, а також огляди медичної комісії. Рівень підготовки визначається присвоєнням працівнику ІІ-V кваліфікаційної групи з техніки безпеки з видачею посвідчення з правом роботи на електроустановці.

Роботи, що виконуються на діючих електроустановках, можуть проводитися при повному або частковому знятті напруги і без зняття напруги при відключенні частин, що проводять струм, для ремонту комутаційними апаратами, контакторами і т.ін. із забезпеченням організаційно-технічних заходів електробезпеки: зняття запобіжників, вивішування плаката «Не вмикати - працюють люди», огородження, накладення переносного заземлення, перевірка відсутності напруги контрольними приладами, використання засобів індивідуального захисту від ураження електричним струмом.

Періодично, один раз на рік, необхідно проводити огляд і перевірку стану всього електроустаткування та електричної мережі (справність захисних засобів, заземлення, запобіжників, ізоляції проводів, огороджень). Огляд і іспити проводить міжвідомча комісія і результати фіксуються актом.

1.9.Техніка безпеки при експлуатації кінопроекторів з ксеноновими лампами.

Ксенонові лампи є потужним джерелом світла кінопроекторів і джерелом шкідливих інфрачервоних і ультрафіолетових випромінювань.

Дія інфрачервоних і ультрафіолетових променів викликає небезпеку ураження шкіри й очей, опіків обличчя і рук, утворення пухлин шкіри і погіршення зору, впливає на кору головного мозку, нервову і серцевосудину систему.

Ксенонова лампа має високий тиск газу ксенону в балоні, що створює небезпеку вибуху, особливо в робочому (гарячому) стані. Установка ламп і їх виймання, юстирування і візуальне спостереження за дугою, необхідно проводити, одягнувши маску-щиток з органічного скла, що надійно захищає обличчя і голову, на руки надіти рукавички.

Зберігаються лампи тільки в захисних футлярах виробника. Конструкція освітлювача кінопроектора передбачає захист від опіків, а ультрафіолетовий фільтр - від шкідливого випромінювання. Для захисту від отруєнь шкідливими газами, що утворюються під час роботи лампи, освітлювач кінопроектора обладнується витяжною вентиляцією відповідної потужності. Електробезпека забезпечується належною ізоляцією, блокуванням відключення живлення при відкриванні кришки кінопроектора і необхідністю застосування електротехнічних засобів індивідуального захисту.



Назад Назад Догори Догори На першу сторінку На першу сторінку
Інформація про УЦКД   |  Наукові розробки  |  Бібліотека праць   |  Методичні розробоки  |  АІС ''Народна творчість''
Наш банер  |  Мапа сайту  |  Посилання  |  Контакти  |  Архів новин  |  Блоги науковців УЦКД
Обласні центри народної творчості  |  Голодомор 1932-1933 рр.
© Український центр культурних досліджень, 1994-2012 рр.
Адміністрація УЦКД може не поділяти точку зору авторів публікацій. Усю відповідальність за зміст та достовірність інформації матеріалу несе його автор. Адміністрація УЦКД залишає за собою право редагувати надані тексти. Усі права застережені. Відтворення, передрук матеріалів можливо
лише за письмовим дозволом адміністрації УЦКД. 		RSS
Каталог україномовних сайтів