|
![]() |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
![]() |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
| Народні аматорські мистецькі колективи | «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» | ||
| Народне мистецтво карпатського регіону України | Фольклорні колективи України |
|
ВИСНОВКИУкраїнське село здавна відігравало особливу роль у збереженні духовних цінностей, культурних традицій народу. Та й сьогодні чисельна більшість закладів культури розташовані в сільській місцевості.Водночас, аналіз реалізації та наслідків державної політики у галузі культури на селі свідчить про ряд невирішених проблем, які негативно відбиваються на рівні та якості надання культурних послуг сільському населенню. Децентралізація галузі культури, проведена в 1990-і роки без дотримання належних передумов, без перерозподілу необхідних бюджетних ресурсів, призвела до занепаду багатьох закладів культури на селі та в малих містах. З початку 1990-х років відбувалося скорочення мережі закладів культури на селі. Особливо тривожна ситуація склалася з кіноустановками, кількість яких подекуди зменшилася в 4-5 разів, а окремі регіони взагалі залишилися без сільських кінозакладів. Водночас, в останні роки темпи скорочення мережі сільських клубів, бібліотек та мистецьких шкіл уповільнилися, в окремих регіонах навіть почали відкриватися нові заклади культури. У роки незалежності деякі з клубних закладів трансформувалися в нові види клубних формувань (народні доми, центри молодіжного дозвілля, спеціалізовані клубні заклади - будинки фольклору, народної творчості, відпочинку, ремесел тощо). Створення таких моделей клубних закладів дає можливість раціональніше використати матеріальні, фінансові та кадрові ресурси. Незадовільним є матеріальне становище сільських закладів культури: більшість потребують капітального ремонту, а деякі клубні, бібліотечні, шкільні приміщення знаходяться в аварійому стані. Нерідко ці заклади, а також музейні фондосховища розташовуються у пристосованих приміщеннях. Великою проблемою залишається опалення сільських закладів культури, в окремих регіонах кількість закладів, неопалюваних узимку перевищує 50%. Відсутність якісної звукової та освітлювальної апаратури стала фактично повсюдним явищем. Сільські музеї майже не обладнані сигналізацією, більшість з них навіть не мають телефонного зв’язку. Лише поодинокі сільські заклади нині забезпечені комп’ютерами, ще менше – підключені до інтернету. Основна причина цих безумовно негативних явищ –недостатнє бюджетне фінансування закладів культури на селі. Брак коштів позначився й на зарплатах працівників культури – найнижчих з-поміж усіх інших галузей. У 2006 році в Україні налічувалось до 24 тисяч частково зайнятих працівників культури – ледь не кожен п`ятий працівник галузі. Протягом останніх років відбулось значне зростання бюджетних видатків на потреби культури, зокрема в сільській місцевості. Значні кошти були виділені на розвиток культури в сільській місцевості в рамках реалізації державних та регіональних цільових програм, Водночас по жодній з цільових програм кошти не були виділені в повному обсязі, а в окремі роки – не виділялись взагалі. Зростали і обсяги позабюджетних коштів (переважно від надання платних послуг закладами культури). Але частка цих коштів в більшості областей є незначною. Бюджетний кодекс України та чинна методика визначення потреб культури в бюджетному фінансуванні передбачають використання нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя і не враховують особливостей регіонів щодо розвитку в них мережі закладів культури, структури населення за віком, наявності об`єктів культурної спадщини (пам`яток) тощо. Розвиток культури на селі визначається не лише функціонуванням мережі місцевих закладів культури, а й змінами в структурі споживання культурних послуг і товарів, дозвіллєвих практик селян. На культурні потреби селяни витрачають в 3,5 рази менше коштів, ніж мешканці великих міст, у тому числі на культурні послуги – в сім разів менше. Така відмінність зумовлена не лише розривом у рівні доходів, а й практичною недоступністю для сучасного українського селянина більшості культурно-мистецьких закладів, а також вкрай обмеженим вибором товарів культурного призначення. Важливе значення для донесення культурних цінностей до сільських жителів мають телебачення та радіо. Але в їхніх програмах культурно-просвітницькі передачі та передачі для дітей і молоді посідають незначне місце. Водночас комерційні електронні ЗМІ поширюють не найкращі зразки мас-культури, переважно закордонного виробництва. У культурному обслуговуванні жителів села поки що незначною є роль недержавного сектора. Потенційно важливим чинником пожвавлення економічного і культурного життя на селі є сільський туризм, проте цей перспективний вид діяльності розвивається повільно через низку правових, економічних, кадрових проблем. Отже, для поліпшення стану галузі культури в сільській місцевості необхідно здійснити такі завдання:
|
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||