Упорядкувати пошук: ISBN тема автор ключове слово      
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У СВІТЛІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ 2012 РОКУ ЯК РОКУ КУЛЬТУРИ ТА ВІДРОДЖЕННЯ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ ІХ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва. Матеріали, том I ... ПЕРЕМОЖЦІ XХ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка ... ПЕРЕМОЖЦІ
XХ Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка ...		 Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство) Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного ...
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка
О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень повідомляє, що в період з 14 по 18 травня 2012 року в м. Києві відбудеться Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка - відкритий для учасників з України та зарубіжних країн ...
Докладніше
Народні аматорські мистецькі колективи «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України»
Народне мистецтво карпатського регіону України Фольклорні колективи України Фольклорні колективи України
 Інформація про УЦКД  Наукові розробки  Бібліотека праць  Методичні розробоки  АІС "Народна творчість"

Українська English Наш банер Мапа сайту Посилання Контакти На першу сторінку

Банк методичних розробок - клубна робота

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ
ЗАНЯТЬ З ДИТЯЧИМ ДУХОВИМ ОРКЕСТРОМ

Методичний посібник

РОЗДІЛ 1. Виховна робота в дитячому духовому оркестрі
(за програмою - на правах експериментально-
авторської, як оркестру-клубу)


Г.М. Григор’єв

РОЗДІЛ 1.
Виховна робота в дитячому духовому оркестрі
(за програмою - на правах експериментально-авторської,
як оркестру-клубу)

1. Виховна робота

Мобілізація духовного потенціалу держави, демократичні зміни в житті суспільства дозволяють сьогодні говорити про дитячу художню самодіяльну творчість як про широку розгалужену систему позашкільного виховання, яка розповсюджується на всі в майбутньому сфери життєдіяльності людства, особливо на сферу дозвілля.

І в широкому, і у вузькому розумінні дитяча творчість – це самостверджування, саморозвиток, самовдосконалення, самоорганізація тощо. Завдяки цим якостям вона тримає в себе можливості виховання самобутніх нестандартних оригінальних творчих особистостей, є інструментом соціалізації і одночасно індивідуалізації людини сучасного суспільства.

Однак, дослідження і практичний досвід роботи останніх років свідчить про те, що педагогічні можливості самодіяльної художньої творчості в силу ряда об’єктивних і суб’єктивних причин використовуються не в повну міру. Тому необхідна коректировка (уточнення) принципів і методів керівницта роботи дитячо-юнацькими художньо-аматорськими дитячими колективами. Особу актуальність зазначена вище проблема має під час глибокого протиріччя між якістю рішення художньо-виховних задач і розвитком індивідуальності виховання, як наслідок чого є низька соціально-виховна ефективність, і далі – слабке самовідновлення окремих жанрів, падіння їх соціального престижу. Тобто втрата зацікавленості до жанру, втрата слухацької аудиторії, загибель жанру. Зрозуміло, що мова йде про духове оркестрове виконавство.

Наслідки цієї проблеми пов’язані з недостатньою теоретичною методично-практичною досконалістю процесу виховної роботи в дитячо-юнацьких художньо-аматорських колективах. Як відсутність педагогічно-обгрунтованих умов формування особистості, консерватизм організаційних форм тощо. Звичайно, програми навчання переписують з минулих радянських посібників без обліку сучасних вимог.

Це і є головною проблемою в життєдіяльності дитячих гуртках оркестрово-духового виконавства.

Традиційний тип дитячого духового оркестру, який орієнтується на високу інтенсивність начально-репетиційного процесу і рівень виконавської майстерності в сучасних умовах не повністю відповідає природі чи вимогам клубної самодіяльності, що є одною з основних причин появи негативних тенденцій, характерних для сучасного стану жанру. Програми творчо-виховної роботи для художньо-аматорських дитячих колективів є дуже застарілими та створені, як здається, зі схожістю на програми дитячих музичних шкіл, де зовсім інша мета та завдання навчання.

Зі всього вище сказаного, з метою підвищення соціально-педагогічної ефективності і розвитку дитячого оркестрового духового виконавства необхідно створити новий тип клубної спільності, який би синтезував всі форми організації традиційного аматорського виконавства і клубу за інтересами з відповідною програмою навчання.

Організаційно-виховне оснащення цього типу аматорсько-музичного колективу передбачає розробку методики організації навчально-пізнавальної і соціально-культурної діяльності, яка спирається на динаміку зацікавленості до духової музики, соціально-психологічні і психофізіологічні характеристики учасників, орієнтуючись на виявлення і розвиток індивідуальних здібностей кожного вихованця.

В даному випадку духове оркестрове аматорське виконавство функціонує як поліфункціональне явище, яке являє собою синтез мистецтва, виховання і суспільної діяльності.

Ефективними умовами реалізації виховного потенціалу даного виду аматорства є переорієнтація дитячо-юнацьких духових оркестрів з традиційних форм навчально-репетиційної і концертної діяльності на організацію багатовекторного соціокультурного життя оркестру-клубу, яке включає в себе різноманітні види колективної діяльності. Наприклад, такі як авторство, лідерство, колективізм, працелюбство тощо.

Дана модель по-перше в максимальному ступені відповідає природі клубної самодіяльності; по-друге сприяє розвитку індивідуальності учасників, дозволяє найбільш повно реалізовувати пізнавальну, комунікативну, перетворювальну і ціннісно-орієнтаційну активність учнів в навчальному, виконавському, соціально-організаційному і репродуктивно-творчому аспектах життєдіяльності оркестру; по-третє стимулює зацікавленість учасників в духовій музиці.

Методика роботи з дитячим духовим оркестром нетрадиційного «клубного» типу включає в себе:

  • формування стійкого інтересу дітей до духової музики засобом виявлення його привабливих характеристик і використання їх в пропагування даного жанру на індивідуальному і соціальному рівні;
  • поетапну реалізацію бажання дітей до самовираження і самоствердження у всіх видах колективної діяльності з урахуванням психофізіологічних характеристик вихованців та їх індивідуальних здібностей;
  • інтенсифікацію навчально-виховної роботи на основі використання викладацьких навичок та прогресивних методик, дозволяючи збільшити об’єм та щільність колективної діяльності і без додаткових часових витрат збільшать рівень виконавської майстерності учасників, їх зацікавленості змістом оркестрового життя (метод «стиснутого максимуму», «проблемного навчання», «швидкісної адаптації» тощо);
  • організацію багатовекторного і багатопредметного оркестрового життя і соціокультурної діяльності, з пошуково-творчими елементами, включаючи різноманітні види і жанри мистецтв разом з формами внутрішньої і зовнішньої напрямками роботи.

Окремі навички, складові методик навчання повинні направлені на індикаторну мікро середовище з метою створення психологічного комфорту в діяльності дітей та підлітків. Якісний ефект цього прийому дає цікавий результат. Інтенсивність виконання стійкої зацікавленості виконавців залежать від наборів видів діяльності, рівня їх успішності, задоволеності дітей в самореалізації і самоствердження, нейтралізація різноманітних поганих звичок, факторів ступені та характеру заохочення діяльності, демократизації системи самоуправління, ступеня наглядних результатів і якості навчально-пізнавальної роботи.

Даний варіант роботи дає можливість максимально скоротити час входження дітей в оркестровий колектив, дякуючи (вище вказаним) методам щодо індивідуальної підготовки, а також «багатопредметному» варіанту роботи з вихованцями оркестру-клубу. Всі ці методи взяті на озброєння у відомих вчених в галузі виховання і освіти (Г.А. Купіска і Ф.А. Соломоника) і апробовані в Санкт-Петербурзі, Москві, Кіровограді, Кривому-Розі, Києві в дитячих оркестрах духових інструментів. Результати:

  1. соціокультурна діяльність дитячо-юнацького художньо-аматарського (оркестру-клубу) нетрадиційного типу являє собою суму видів і форм багатопредметної діяльності, перш за все для рішення виховних задач внутрішньо-колективного та зовнішнього характеру. Це інтегруючі різноманітні види колективної діяльності, такі як репродуктивно-творча, пошуково-інформаційна, цінністно-орієнтаційна, спортивно-оздоровча, комунікативна тощо.
  2. раціональна організація соціокультурної діяльності в загальній концепції вдосконалення виховного процесу передбачає облік найбільш привабливих характеристик та особливостей жанру духової музики (духового оркестрового виконавства в цілому), а також неординарної форми синтезу з іншими видами і жанрами мистецтва (різноманітні форми концертної діяльності і дозвілля).
  3. кожний етап художньо-виховного розвитку колективу (мета, завдання, перспектива) повинен відповідати набору форм соціокультурної діяльності (творчий пошук варіантів).
  4. відповідність основних і додаткових форм внутрішніх і зовнішніх напрямків, видів і форм роботи, дає високий художньо-виховний ефект тільки у випадку доцільної збалансованості, в основі якої є облік психофізіологічних, виконавських, організаційно-художніх та інших можливостей колективу (оркестру-клубу). Тобто соціокультурна діяльність в оркестрі може бути успішною тільки в тому випадку, якщо вона буде мати для всіх вихованців зацікавленість. Для цього необхідно:

      5. а) осмислення всіма учасниками суспільної значимості запропонованої програми і створення на цій основі творчої доброзичливої сімейно-колективної атмосфери в оркестрі;

      б) передбаченість творчо-виховної корекції планів роботи у випадку негативного відношення чи реакції учасників оркестру до них;

      в) творче відношення до пошуку варіантів синтезу і додаткових форм роботи.

Зазначені контури методики організації соціокультурної діяльності оркестру клубного типу не виключає її наповнення новими варіантами, прийомами, формами, підходами, що виходять з регіональних, соціо-демографічних, національних та інших особливостей. В завершенні хотілося б відмітити, що тільки елемент творчого впровадження запропонованої даної методики може бути ефективним.


Назад Назад Догори Догори На першу сторінку На першу сторінку
Інформація про УЦКД   |  Наукові розробки  |  Бібліотека праць   |  Методичні розробоки  |  АІС ''Народна творчість''
Наш банер  |  Мапа сайту  |  Посилання  |  Контакти  |  Архів новин  |  Блоги науковців УЦКД
Обласні центри народної творчості  |  Голодомор 1932-1933 рр.
© Український центр культурних досліджень, 1994-2011 рр.
Адміністрація УЦКД може не поділяти точку зору авторів публікацій. Усю відповідальність за зміст та достовірність інформації матеріалу несе його автор. Адміністрація УЦКД залишає за собою право редагувати надані тексти. Усі права застережені. Відтворення, передрук матеріалів можливо
лише за письмовим дозволом адміністрації УЦКД. 		RSS
Каталог україномовних сайтів