|
![]() |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
![]() |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
| Народні аматорські мистецькі колективи | «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» | ||
| Народне мистецтво карпатського регіону України | Фольклорні колективи України |
|
Олександр Андрійович ГРИЦЕНКО
Народився 29 cерпня 1957 р. в м. Ватутіне на Черкащині.1980 р. закінчив з відзнакою факультет кібернетики КДУ імені Т. Шевченка, відділення економічної кібернетики. 1983-87 – аспірантура кафедри економічної кібернетики КДУ, 1987 – захистив дисертацію кандидата тех. наук за спеціальністю АСУ. 1994 – навчався на Літній школі з культурної політики Великої Британії Університету Воррік (Ковентрі). З 1990 р. - член Національної спілки письменників України. Друкувався як поет, літературний критик, перекладач. 1990 -1993 рр. - працював у редакції журналу "Всесвіт" (ред. відділу поезії, потім – ред. відділу критики). Перекладав поезії Т.С.Еліота, Е.Дікінсон (опубліковані в книжках серії “Перлини світової лірики”), е.е.каммінгса (опубліковані в журналі “Всесвіт”), оповідання Ст.Лема (у збірнику “Кіберіада” – Дніпро, 1991), роман А.Макліна “Куди залітають лиш орли”, повість В.Гомбровича “Порнографія” (“Всесвіт”, 1992), праці Пітера Берка “Популярна культура в ранньомодерній Європі” (вид-во КІС, 2002), Ендрю Вілсона “Українці: несподівана нація” (вид-во КІС, 2004) та ін. 1993 - 1994 р. – працював радником Міністра культури України І.М.Дзюби. 1994-1995 – навчався за програмою “Європейський диплом з управління культурними проектами” (Фундація “Марсель Іктер”, Бельгія). 1997 – стипендіат Фулбрайта в Університеті штату Пенсильванія (США): досліджував культурну політику США, читав курс лекцій "Українська культура й цивілізація". 2000 - 2001 – стажувався в Центрально-Європейському Університеті (Будапешт) за програмою “Аналіз державної політики”, спеціалізація – культурна політика. З вересня 1994 р. - директор Інституту культурної політики Українського центру культурних досліджень, з липня 2003 року – директор Українського центру культурних досліджень. Був редактором-упорядником кількох збірок культурологічних праць (див. список праць), керівником багатьох культурологічних дослідницьких та видавничих проектів, членом робочої групи із розробки проекту “Закону України про культуру”. Захоплення: книжки, джазова та блюзова музика. Основні праці О.Гриценка з культурних досліджень:
Видання, упорядковані й редаговані О.Гриценком:
|
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||