© Український центр культурних досліджень, 1994-2012 рр. | Ukrainian Centre for Cultural Studies, 1994-2012 рр.

Упорядкувати пошук: ISBN тема автор ключове слово

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ

Український центр культурних досліджень розпочав створення Бази даних народних майстрів України ...

XХ Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка ...

Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного ...

Нематеріальна культурна спадщина України.
Співпраця з ЮНЕСКО

Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка

О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень Міністерства культури України та Національна історична бібліотека України запрошують Вас узяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції X Культурологічні читання ... Докладніше

О Г О Л О Ш Е Н Н Я
Український центр культурних досліджень повідомляє, що в період з 14 по 18 травня 2012 року в м. Києві відбудеться Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка - відкритий для учасників з України та зарубіжних країн ... Докладніше

	Народні аматорські мистецькі колективи		«Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України»
	Народне мистецтво карпатського регіону України		Фольклорні колективи України

АІС "Народна творчість"

Рукописи книжок

VII КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ
ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ПОДКОПАЄВА

КУЛЬТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ
СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Секція 2:

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ: ТЯГЛІСТЬ І ЗМІНИ

Керівники секції:
Дмитренко Микола Костянтинович,
доктор філологічних наук,
зав. відділом фольклористики ІМФЕ
ім. М.Т.Рильського НАН України,
пров. наук. співробітник УЦКД;
Гончар Петро Іванович,
директор Українського центру
народної культури "Музей Івана Гончара";

Секретар секції:
Босик Зоя Олександрівна,
старший науковий співробітник УЦКД

Андрійчук П. О.,
заслужений працівник культури України,
професор КНУКіМ,
пров. наук. співробітник УЦКД

АМАТОРСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОРОВИЙ КОЛЕКТИВ:
ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
(на прикладі заслуженого народного ансамблю
пісні і танцю України "Дарничанка")

Народна творчість, аматорське мистецтво, художня самодіяльність… Скільки в цих словосполученнях змісту, причому неоднозначного. З одного боку – це творчість народу, духовний зв’язок поколінь, як прийнято було говорити "народний університет культури", та ще й родючий ґрунт, з якого проріс талант не одного видатного митця. А з другого – безкінечне тиражування ідейних агіток і широковживаного застільного репертуару на кшталт "прив’язали Галю до сосни косами" чи епопеї з запряганням та розпряганням коней. У цьому ряду й штампування художніми комбінатами величезної кількості безликих псевдонародних строїв і реквізиту. Через те шістнадцятилітня дівчинка та сімдесятирічна бабуся, які стояли поруч на сцені, уквітчувалися однаковими шаблонними вінками, що швидше нагадували каїнові з колючого терну.

Все це було, подеколи існує й понині. Як у кожному процесі – дві сторони однієї медалі. Одні вбачають у цьому тільки блиск, інші – темні сторони. Проте очевидним є той факт, що за радянської доби художня самодіяльність, як вид культурної діяльності народу, щедро підтримувалася державою. Завдяки чому, власне, й набула такого масового характеру.

З новими політичними часами прийшли й нові суспільні цінності. Народна творчість тепер не входить до державотворчих чинників, влада підтримує її більшою мірою декларативно, ніж реально, тому на тлі тотальної стагнації вітчизняного виробництва та загальної економічної кризи саме культпрацівники та митці, які працюють з аматорами, є нині взірцем чесного служіння духовності свого народу.

Що ж сьогодні притягає наших співвітчизників до творчості? Насамперед – це нестримна тяга до свого генетичного культурно-мистецького пракоріння, адже рідко можна бачити українця, котрого тією чи іншою мірою не захоплювали б пісенні перлини свого народу. Можна з усією впевненістю стверджувати, що мистецтво нашого народу гаряче сприймається і в інших державах світу. Пояснення цьому явищу може бути не тільки емоційне, а й суто наукове, адже фізіологами доведено, що голосові зв’язки слухача мимовільно вібрують на зовнішні звукові подразники, а дихальний апарат, у свою чергу, адекватно реагує на музичне фразування виконавця. Тож маємо підстави вважати, що інтонування і дихання української народної пісні побуджають до здорових фізіологічних процесів не тільки виконавців, а й слухачів, незалежно від їх національної належності.

Проте було б абсолютним ідеалізмом вважати тільки цей фактор запорукою розвитку пісенної народної творчості. Тут, безперечно, спрацьовує ще й чинник біосоціальний – людина природно тяжіє до контактів із собі подібними. Та нинішні часи не дають можливості зреалізовувати цю соціальну проблему через виробничий колектив, який сьогодні в переважній більшості розпадається. Ентузіазм, з яким люди вкладали б свою енергію в суспільні справи, владу також не цікавить. Театри і концертні зали сьогодні стали малодоступні. Тому людина обирає творчий колектив, де є величезні можливості для реалізації її творчого потенціалу.

Про засади, на яких ґрунтується робота в аматорському співочому колективі йтиметься на прикладі заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка", в якому працюю 30 років (останні сімнадцять – художнім керівником). Цей колектив 47 років функціонував при Будинку культури ВАТ "Київхімволокно", однак з листопада 2008 року керівництво комбінату через економічну скруту відмовилося фінансувати Будинок культури і в тому числі "Дарничанку", тобто сплачувати хоча б мінімальну заробітну плату керівникові та двом концертмейстерам. Але репетиційна кімната, концертні костюми і музичні інструменти – до послуг колективу. Тому "Дарничанка" сьогодні не має підпорядкування закладові культури і, нажаль, це явище у Києві сьогодні типове.

Як у цій ситуації вдається виживати? Найважливіше – зацікавити учасників колективу. Так як "Дарничанка" за майже 50-літню історією добре знана в Україні та в багатьох європейських країнах, бути її членом – неабияка честь, а за умов розпаду багатьох подібних столичних колективів сюди приходять бажаючі з усіх куточків міста і навіть передмість. Особливо відрадно, що серед них є талановита молодь. Критерії, за якими відбираються бажаючі до складу хорового колективу:

Вокальні і сценічні здібності.
Перспективний вік.
Психологічна сумісність.

Щодо здібностей. Народно-сценічне мистецтво за своєю сутністю синкретичне, тому потребує на сцені руху. В зв’язку з цим кожен співак повинен бути певною мірою ще й актором і танцюристом.

Вік учасників "Дарничанки" визначається репертуаром. Тут пісні про кохання, дівочі й парубоцькі, козацькі та рекрутські. Для тих, хто вже не відповідає цим віковим критеріям, при Будинку культури ВАТ "Київхімволокно" свого часу був створений хор ветеранів, який успішно працював, мав достатньо великий репертуар і завоював прихильність публіки у Києві та області. Однак, з листопада 2008 року, і цей колектив позбавлений фінансування. А це всього-на-всього одна ставка.

В "Дарничанці" зібралися люди різного віку майже з усіх областей України, різних професій та, безперечно, неоднакових характерів. Тому створення здорового морального клімату в колективі є запорукою його успішної творчої діяльності. Принцип, завдяки якому вдалося досягти абсолютної психологічної гармонії поміж усіма членами "Дарничанки" простий: "Вчинки, дії, слова кожного "дарничанина" повинні бути спрямовані тільки на користь колективу".

Велике значення має організація самоврядування у колективі. Традиційно, наприкінці кожного календарного року, проводяться звіт та вибори художньої ради, яка у повсякденні вирішує більшість організаційних питань. Крім того, ставиться питання про довіру художньому керівникові. Умови такі: якщо третина учасників колективу буде проти того, щоб надати повноваження керівникові на наступний рік – він одразу подає заяву на звільнення. Ця ідея належить художньому керівникові ансамблю, тобто мені, і, повинен сказати, ця процедура спонукає керівника до активних результативних творчих дій впродовж цілого року, адже обов’язково доведеться звітувати про виконану роботу.

Маючи певний досвід керівництва художнім колективом і ведучи підготовку керівників подібних творчих об’єднань у Київському національному університеті культури і мистецтв, глибоко переконаний, що тільки мистецького таланту та творчих зусиль диригента замало для плідної діяльності колективу. Керівник повинен бути ще й добрим організатором. Найважливіші принципи, котрими він має керуватись у своїй роботі:

в усіх питаннях бути абсолютно чесним щодо колективу і справедливим стосовно кожного його учасника;
жодна репетиція не повинна проводитися без належної самопідготовки – репетиційний час надто короткий, щоб його витрачати нераціонально;
за будь-якої ситуації – максимальна зарядженість не роботу;
кожне заняття повинно досягати поставленої мети і проводитися в різних формах (загальні, групові, вокальні, сценічні) – учасники мають отримувати насолоду від творчої праці і шкодувати за пропущеною репетицією;
сміливо брати на себе відповідальність за вирішення спірних творчих та організаційних питань, запобігаючи таким чином виникненню конфліктних ситуацій між учасниками;
знати творчі і особисті проблеми учасників колективу і всіма можливими засобами допомагати їм у їх розв’язанні.

Керівник повинен постійно задавати собі запитання: що я зробив сьогодні, цього тижня, місяця для людей, котрі в мене повірили? А поле діяльності в цьому напрямку безмежне: організація відвідувань "дарничан" та їх сімей: концертів, театрів, виставок, музеїв, поїздок на відпочинок; почесні нагороди, відзнаки, грамоти; сприяння оздоровленню дітей та вирішенню побутових проблем; вітання з нагоди свят членів родини, вчителів; концерти на місцях роботи, на батьківщині, у школі, де навчається дитина тощо.

Важливе значення для успішної життєдіяльності колективу має творча дисципліна. У нас неприпустимо пропускати заняття без поважних причин, спізнюватися, займатись під час репетицій сторонніми справами. А повна самовіддача, зосередженість виключно на творчому процесі, встановлені організаційні правила (підтримання порядку в репетиційних приміщеннях, гримерних, під час поїздок, дбайливе ставлення до реквізиту) запобігають виникненню багатьох проблем.

Важливе виховне значення має народний сценічний костюм. Він є складовою нашого мистецтва. Кожен учасник несе відповідальність за збереження ввіреного йому сценічного одягу, за підтримання його у належному стані і, безперечно, за свій зовнішній вигляд у народному строї.

Чим більше людина вклала до справи зусиль та душі – тим ближча їй ця справа. Тому до створення реквізиту, обладнання приміщень, вирішення творчих, господарчих та адміністративних питань залучені всі учасники колективу. Кожен "дарничанин" доклав своїх рук і до організації музею ансамблю, а завдяки цьому ще більше відчув себе часткою славної історії, котру творили наші попередники. В музеї є великий стенд, де в хронологічному порядку подана інформація про всіх творчих та адміністративних керівників ансамблю від часу його заснування. З ними й понині підтримуються добрі творчі стосунки. Тісними є й зв’язки "дарничан" сьогоднішніх з колишніми учасниками ансамблю.

Важливе значення має добір репертуару, який би стимулював артистів-аматорів до удосконалення, був посильним у технічному й творчому планах і водночас ставив нові, досі не осягнуті художні цілі, робив колектив неповторним. Щодо цього мистецькі критерії "Дарничанки" завжди були високими. Особливо співаків захоплюють ті твори, які створені саме в нашому колективі. Відчуття першовідкривача – особливе. Заради нової обробки чи оригінального твору в репертуарі учасники колективу готові на будь-які експерименти і творчі пошуки. Саме завдяки оригінальному репертуару колектив відчуває велику зацікавленість з боку радіо, телебачення, організаторів концертів, преси.

Концерти. В них беруть участь тільки ті, хто повністю опанував репертуар і володіє мистецтвом сценічного руху. А виступів у "Дарничанки" багато – від кращих столичних сцен до найвіддаленіших куточків України, самостійні і в співтоваристві з іншими колективами, провідними вітчизняними митцями. Концерти є індикатором усієї домашньої роботи, а успіх у глядачів надає снаги до подальшого самовдосконалення. Після кожного концертного виступу в колективі традиційно проводиться глибокий професійний аналіз концерту в цілому та кожного номера зокрема.

"Дарничанка" підтримує дружні стосунки з усіма народно-хоровими колективами Києва, з багатьма українськими та зарубіжними колективами. Все краще, що є в Їхній роботі, ми прагнемо переймати. У свою чергу, керівники багатьох колективів відвідують наші репетиції, концерти, щось черпають і для себе. Та й репертуар Дарничанки" не є секретом за сімома замками – випущено збірки "Співає "Дарничанка", "Співає народний хор", "Дорога до мами".

У репертуарі, крім загальнохорових номерів, є чимало сольних та малих вокальних форм. Цілий ряд виконавців і ансамблів уже здобув визнання на національних та міжнародних фестивалях. Колектив пишається своїми солістами і створює належні умови для розквіту їхніх таланту.

З усією впевненістю можу стверджувати, що "Дарничанка" – це не тільки ансамбль, а й братерство споріднених душ. Тому тут відгукнулися на повеневу трагедію в Закарпатті, на проблему з національними книжками в українських селах Румунії, перерахували кошти на спорудження Тарасової церкви на Чернечій горі, пам’ятника Соломії Крушельницькій у Тернополі, в міру можливостей допомагають колишнім учасникам колективу. Тому й беруть "дарничани" відпустки за свій рахунок на основному місці роботи і їдуть за сотні, тисячі кілометрів, щоб розбудити у своїх співвітчизників, котрі подеколи вперше бачать живих артистів, вогник надії, і віри засобом нетлінного багатства – українською народною піснею.

Вище перелічене і є запорукою творчої діяльності ансамблю "Дарничанка" в наш непростий час.

Догори

На першу сторінку

© Український центр культурних досліджень, 1994-2012 рр.
Адміністрація УЦКД може не поділяти точку зору авторів публікацій. Усю відповідальність за зміст та достовірність інформації матеріалу несе його автор. Адміністрація УЦКД залишає за собою право редагувати надані тексти. Усі права застережені. Відтворення, передрук матеріалів можливо
лише за письмовим дозволом адміністрації УЦКД.

АМАТОРСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОРОВИЙ КОЛЕКТИВ:ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ(на прикладі заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка")

АМАТОРСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОРОВИЙ КОЛЕКТИВ:
ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
(на прикладі заслуженого народного ансамблю
пісні і танцю України "Дарничанка")