|
|
 |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
 |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
 |
Народні аматорські мистецькі колективи | |
«Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» |
|
Народне мистецтво карпатського регіону України | |
Фольклорні колективи України |
|
Завалко К. В., кандидат педагогічних наук, НПУ ім. М.П. Драгоманова ЕЛЕМЕНТАРНЕ МУЗИКУВАННЯ ЯК ОСНОВА ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ МУЗИЦІПрогресивні музично-педагогічні концепції визначають базові теоретико-методологічні завдання музичного навчання дітей, головне призначення якого провідні педагоги різних країн світу бачать не у вихованні численних віртуозів, а у формуванні покоління, яке музикує, вміє використовувати свій творчий потенціал та можливості музичного впливу незалежно від вибору кожним подальшої професії.Вектор музичного виховання, насамперед, має спрямовуватись у площину особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей і формування різнобічних естетичних потреб та інтересів. Музичне виховання дітей повинне бути спрямоване, насамперед, на розвиток сприйнятливості до мови музики, здатності до емоційного відгуку, а також на активізацію потреби слухати музику. Особливо важливо захопити дитину музикою, розвити її художнє світосприймання незалежно від того, стане вона професійним музикантом чи ні. Музичний розвиток сприяє цілісному формуванню особистості дитини, оскільки під час слухання музики відбувається розвиток центральної нервової системи, м'язового апарата, полегшується процес соціалізації, розвивається художнє мислення, почуття прекрасного. Основними завданнями музичного розвитку є:
Дослідження різних аспектів музики із упевненістю підтверджують, що музика в першу чергу – мистецтво емоційно-рухове, психомоторне, що включає при сприйнятті м'язово-рухові реакції, а вже в другу чергу – мистецтво слухове. І якщо врахувати загальновідоме твердження про те, що наша пам'ять зберігає 90% з того, що ми робимо, 50% з того, що ми бачимо, і 10% з того, що ми чуємо, то просто необхідно в процес освоєння музичної мови ввести дію. Саме тому дуже ефективна методика Карла Орфа, в основі якої лежить "принцип активного музикування" і "навчання в дії". На думку Орфа, дітям потрібна своя музика, спеціально призначена для музикування на початковому етапі, первісне музичне утворення повинне бути сповнене позитивних емоцій і радісного відчуття гри. Комплексне навчання музиці надає дітям широкі можливості для творчого розвитку здібностей. К.Орф вважає, що саме головне – атмосфера заняття: захопленість дітей, їхній внутрішній комфорт, те, що дозволяє говорити про бажання дітей виявити себе на уроці музики в ролі активного учасника. Отже, прогресивні ідеї К.Орфа:
В елементарному музикуванні дитина виступає не тільки слухачем або виконавцем музичних п'єс, але головним чином творцем, творцем музики. Елементарне музикування стає інструментом не викладання, а навчання, діяльністю самого учня. Увага вчителя направляється не стільки на те, як вчити дитину, скільки на те, як дитина вчиться. Народження музики відбувається в русі від простої діяльності, відтворюючої, до діяльності творчої, перетворюючої, універсальної. Парадоксальним чином проблеми виховання засобами музики стикаються із проблемами розвитку уяви в дитини. Дитина з нерозвиненою уявою не втримує цілісність спільного музичного дійства й випадає з нього. Її робота починає носити безглуздий характер. У цій ситуації дитина почуває постійний дискомфорт. Адже зараз усе більше стає зрозумілим, що дитина, насамперед, освоює способи колективного музикування, коли знання одного миттєво стають досягненням усіх, і коли дія кожної дитини перебуває в композиційному зв'язку з діями інших дітей. Це забезпечує взаємний обмін засобами музичного спілкування, потребує від кожного постійного контролю власних дій і дій всіх учасників ансамблю. Таким чином, елементарне музикування може стати першою дуже важливою сходинкою, що допоможе дитині відкрити для себе світ музики, опанувати грою на простих музичних інструментах, активізувати потребу в освоєнні гри на тому музичному інструменті, що вибере дитина. |
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||
