|
|
 |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
 |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
 |
Народні аматорські мистецькі колективи | |
«Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» |
|
Народне мистецтво карпатського регіону України | |
Фольклорні колективи України |
|
Парфентьєва І. П., ст. викладач Миколаївського ДУ ім. В.О. Сухомлинського ЗМІСТ МИСТЕЦЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИМистецько-педагогічна праця є складним сплавом компонентів як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності. Як і в будь-якій іншій праці внутрішня діяльність (рефлексія) виконує роль організатора відносно зовнішньої. Функції рефлексії у мистецько-педагогічній практиці надто складні та багатомірні.Пізнання об’єктивної дійсності починається з відчуття і сприйняття. Від відчуття і сприйняття пізнання переходить до мислення, а далі – до рефлексії, яка виходить за рамки даного і розширяє межі нашого пізнання. На думку А.В. Брушлинського, рефлексія – це соціально обумовлений психічний процес самостійного пошуку та відкриття істотно нового, тобто опосередкованого й узагальненого відображення дійсності в ході її аналізу та синтезу, яке виникає на ґрунті практичної діяльності з чуттєвого пізнання і виходить далеко за його межі [1]. Мистецька рефлексія в будь-якій своїй функції являє собою зміну якогось змісту, що досягається за допомогою різних прийомів і операцій, функціонування яких визначається цілями і мотивами. Тому, при аналізі рефлексії корисно виділити три сторони мистецької діяльності:
Творчість є невід’ємною частиною мистецької рефлексії. Саме творча діяльність спонукає студента до рефлексії щодо творів мистецтва. Із точки зору психології під творчістю слід розуміти процес створення чогось нового для даного суб’єкта [2, 7]. Провідним стало положення про те, що кожній людині властиві творчі здібності. І сьогодні, у переважній кількості наукових досліджень, вважається, що кожна особистість здатна до творчості, як засобу максимальної і глибокої реалізації власної індивідуальності. Педагогів проблема творчості цікавить, перш за все, в контексті освітніх процесів – навчання і виховання. Для них важливим є питання про те, як треба організувати ці процеси, щоб вони стимулювали потяг студента до творчості; за яких умов вони відбуваються найбільш ефективно; якими специфічними особливостями повинен визначатися процес розвитку творчості у юнацькому віці. Особлива увага приділяється творчості педагога, як фахівця, який за метою і змістом власної професійної діяльності повинен вміти створювати в освітньому процесі умови для розвитку творчості всіх інших. Питання розвитку педагогічної творчості вчителя знайшли своє відображення у працях В.І. Андреєва, В.І. Загвязинського, В.О. Кан-Каліка, А.В. Козир, З.С. Левчук, М.Д. Никандрова, Г.М. Падалки, М.М. Поташніка, Н.М. Яковлевої та інших. Окремі аспекти формування майбутнього педагога як творчої особистості представлено у дослідженнях І.В. Галактіонова, П.О. Кравчука, В.М. Данильченко, Л.М. Лузіної, М.В. Корепанова, В.О. Лісовської, О.В. Кислякова, Н.Ю. Посталюк та інших. Із точки зору педагогічної інноватики, що сьогодні розглядається як один із найбільш перспективних і актуальних напрямків дослідження творчості, педагогічна діяльність трактується як особистісна категорія, процес творення і результат творчості. Педагог, що включений в інноваційну діяльність розглядається як особистість, яка на високому рівні виявляє потяг до самоактуалізації, здібність до саморозвитку, має сформовані знання і вміння щодо здійснення творчої діяльності (К. Ангеловскі, В.І. Загвязинський, М.В. Кларін, В.Я. Ляудис, Л.С. Подимова, А.І. Пригожин, В.О. Сластньонін, О.Г. Хомерікі та інші). О.О. Мелік-Пашаєв, досліджуючи художньо-творчі здібності, приділяв велике значення унікальності та неповторності особистості художника, як виразника "певного духовного змісту в адекватному творчому образі" [3]. Розглядаючи творця як особистість, науковець виділив декілька необхідних складових художньо-творчої особистості. Перша складова: естетична позиція особистості (неповторність внутрішніх переживань творця, породжених в процесі життєдіяльності). Друга: творче уявлення (здатність до створення образів). Третя: якості, які сприяють оволодінню засобами певного виду мистецтва (сукупність спеціальних знань, умінь та навичок). Визначення прагнення особистості до рефлексії шляхом творчості з’явилося у вітчизняній науці нещодавно, у зв’язку з появою спроб створити концепцію мистецької рефлексії [4]. Тривалий час аналіз творчості у взаємозв’язку з людською сутністю та самовизначенням вважалося прерогативою філософів. Тому спрямованість психолого-педагогічних досліджень на вивчення процесів самовизначення та самоактуалізації особистості через творчість є актуальною для сьогодення. Отже, узагальнюючи основні підходи щодо вивчення феномену творчості, як складової мистецької рефлексії, вітчизняними та зарубіжними вченими, можна зробити деякі підсумки. До творчості людину спонукають пізнавальні потреби; роль інтелекту у творчості полягає в його здатності виконувати адаптивну функцію, створювати гнучку і водночас стійку рівновагу в поведінці людини. Існує єдність логічного та інтуїтивного в творчому процесі, що підтверджує однаково важливу роль як свідомих так і безсвідомих компонентів творчості; творчість досягається тоді, коли безсвідомі ідеї формуються у свідомі твердження. Важливе місце в творчості займають емоційні переживання (афективний компонент творчості), які спрямовують творчий процес. Рівень прояву творчості залежить від якостей особистості та від характеристик середовища. Створення нового творчого продукту залежить від особистості творця, сили його внутрішньої мотивації та мистецької рефлексії. Мотиваційна сфера особистості виступає одним з найважливіших компонентів її творчого потенціалу. Основним джерелом творчості є прагнення людини до самовизначення, самоактуалізації та рефлексії. Мистецька рефлексія – це об’єктивна властивість психофізіологічної організації людини, що забезпечує її цілісність і спонукає до діяльності; це усталена риса особистості, що характеризує її як суб’єкта в момент діяльності. Мистецька рефлексія як особистісна властивість реалізується в різних видах діяльності. В них вона може формуватися і розвиватись під впливом певних соціальних і культурних обставин, потреб і інтересів самої особистості. Але мистецька рефлексія людини виявляється тільки в перетворюючій діяльності. За своїми внутрішніми мотивами вона може мати декілька рівнів. Мистецька рефлексія першого рівня в перетворюючій діяльності людини проявляється в силу зовнішньої потреби, необхідності, зумовленої характером виконуваної праці, а не як її внутрішня спрямованість. Другий рівень визначається поняттям "завдяки". Він відбиває готовність суб’єкта до термінового включення у творчий пошук за наявністю будь-якої можливості. Третій рівень мистецької рефлексії характеризується поняттям "всупереч". Особистість намагається реалізувати свій потенціал навіть тоді, коли зовнішні ( або внутрішні) обставини не сприяють творчому процесу, гальмують або протидіють йому. Розвиток або формування мистецької рефлексії особистості відбувається в процесі її соціалізації та потребує цілого комплексу цілеспрямованих впливів, спеціально створеного середовища. У структурі мистецької рефлексії дослідники визначають дві складові. Перша – це бажання і потенційна можливість здійснення творчого акту. Вчені вважають, що ця складова визначається внутрішньою культурою особистості, володінням певним багажем знань, наявністю авторитетів – творців, чия діяльність може слугувати за взірець. Друга складова – наявність вмінь, що дозволяють відтворити нову відкриту сутність речей в загальнозрозумілому культурному контексті. Третя риса мистецької рефлексії виявляється в тому, що вона завжди глибоко індивідуальна й особистісна. Існує поняття "творчість мас", але фактично реального результату цей феномен набуває через сукупність дій, зусиль багатьох особистостей. Творчість тільки тоді має місце, коли вона виявляється у конкретних справах індивідів. Без цього немає творчості як такої. У сфері професійної діяльності педагога мистецька рефлексія сьогодні є чи не найважливішою характеристикою його як особистості і фахівця. Отже, тільки мистецька рефлексія веде педагога до інновацій у професійній діяльності. Використані джерела
|
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||
