|
![]() |
Нематеріальна культурна спадщина України. Співпраця з ЮНЕСКО |
![]() |
Положення про Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Тараса Шевченка |
|
|
|||||||||
| Народні аматорські мистецькі колективи | «Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України» | ||
| Народне мистецтво карпатського регіону України | Фольклорні колективи України |
|
Шульгіна В. Д., доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музикології ДАКККіМ, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського, член Національної спілки композиторів України, Кривопуст Б. Л., доцент ДАКККіМ, композитор, член НСКУ, музичний директор Міжнародного форуму "Музика молодих" ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ХХІ СТОЛІТТЯГенотип глобальної цивілізації формувався в європейському регіоні як перетворення традиційних культур. Основною ознакою сучасної цивілізації є її техногенний характер, тобто певний тип мислення – раціоналізм. Кожна епоха еволюції історико-філософської думки залишала свій відбиток на формуванні цивілізації. Для техногенної цивілізації характерне особливе розуміння природи як невичерпної скарбниці ресурсів, що складає закономірно впорядкований сві-товий простір, який уявляє необмежене поле людської діяльності. Формується уявлення про автономію особистості, її самоцінність, необхідність і можливість самореалізації.Зазначені універсалії сприяли формуванню розгалужених ціннісно-смислових систем, які визначають своєрідність та унікальність техногенної цивілізації. Науково-технічний прогрес, успіхи техногенної цивілізації породили ілюзію, що саме вона є магістральним шляхом розвитку людства в умовах глобалізації [1]. Справедливо зазначає С. Кримський, що хоча глобалізація має безумовні досягнення в технічній та комунікативній сферах, політика глобалізації наштовхується на своєму шляху на нездоланну культурну диференціацію людства. Людство досі залишається і залишиться, якщо прагне жити, архіпелагом національних культур. Глобалізація в своїй позитивній функції торкається лише верх-нього рівня цивілізаційного процесу технологічного, виробничого, комунікаційного. А базовий антропологічний рівень залишається національно диференційованим. Мало того, ця диференційованість все зростає завдяки, як не дивно, саме елект-ронним технологіям, які дозволяють за рахунок своєї швидкої дії виконувати інтеграційні процеси на багатоцентровій основі. Виникає можливість не підко-рятися одному якомусь центрові [3]. Тенденція злиття та інтеграції людства за багатьма найважливішими життєвими аспектами була зображена В.І. Вернадським у його концепції ноосфери і поліетносфери. Ноосфера трактувалась вченими як сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність є визначальним чинником розвитку. У взаємодії "макрокосмос-мікрокосмос" В.І. Вернадський надавав вели-кого значення як геополітичним процесам, так і етнонаціональним вимірам [4]. Отже, сучасний процес національного розвитку характеризується саме засвоєнням загальнолюдських цінностей. Але мається на увазі не зведення національного до універсального, а набуття етносом значення національної іпостасі людства, розкриття національних архетипів у контексті їхніх універсальних компонентів. У цьому розумінні універсали становлять зворотний бік збагачення архетипів національних культур. Кульмінація національних проблем викликає люмінацію універсальних цінностей. Розглядаючи макрокосмос як духовно-енергетичне поле, яке вміщує духовний елемент як інформацію, можна визначити цей феномен як духовно-енергетичне інформаційне поле, що вміщує всю накопичену людством, а також і космічну інформацію, тобто розміщене у всьому просторі. Через призму формування нової наукової парадигми інформаційний простір розглядається як духовно-енергетичний простір, який забезпечує входження людини в нове соціо-культурне поле на принципах сумісності, співучасті і взаємозбагачення етноку-льтур. Отже, духовно-енергетичне інформаційне поле впливає на культурний розвиток спільностей, а етнокультурний стан спільностей зі свого боку впливає на стан відкритого інформаційного простору. В умовах відкритого інформаційного простору великого значення набуває участь українських учених і музикантів у виконанні міжнародних пілотних проектів, взаємодія і співпраця спеціалістів у межах європейської спільноти. ДАКККіМ здійснює міжнародні контакти за такими напрямками:
На конференції "EVA 2003 – Berlin" В.Д. Шульгіною і О.С. Афоніною в доповіді "Презентація сучасної української музики в мультимедійній електронній бібліотеці" було представлено Інтернет-сайти Національної спілки композиторів України, асоціації "Нова музика" та електронні ресурси окремих композиторів. Прикладом співпраці українських композиторів з світовою творчою спільнотою є виконання проекту ХІ міжнародний Форум "Музики молодих", котрий пройшов в місті Києві з 15 по 19 травня 2009 року. Міжнародний форум "Музика молодих" засновано Міністерством культури і туризму України, Державним комітетом у справах сім’ї та молоді разом з Київською міськдержадміністрацією та Національною спілкою композиторів України 1992 року. Від того часу фестиваль відбувається раз на два роки і є однією з найяскравіших подій сучасної академічної музики в Україні поряд з такими фестивалями як: "Київ Музик Фест", "Музичні прем’єри сезону" (Київ), "Два дні і дві ночі" (Одеса), "Контрасти" (Львів). Метою проведення форуму є залучення творчої молоді до участі у національно-культурному процесі України, популяризація творчості молодих українських композиторів, ознайомлення слухацької аудиторії з кращими зразками світової молодіжної культури, зміцнення міжнародних культурних зв’язків музикантів, поліпшення роботи з молодими талантами. Подібні форуми відбуваються в більшості провідних "музичних" країн світу – зокрема, в Німеччині, Австрії, Польщі, Росії. Основним їх завданням є творення нових імен "вихід на сцену" митців молодого покоління – композиторів та виконавців, адже концертні програми переважно складаються з творів композиторів (віком до 35 років), котрі згодом будуть диктувати основні естетичні та стилістичні напрямки в академічній музиці ХХ століття. Програма заходів не обмежується суто музичними, а включає взаємодію музики з літературою, живописом, хореографією, кіномистецтвом. Саме поняття "форуму" несе комунікативну функцію, адже помітне місце надається "круглим столам", майстер-класам, різноманітним експериментальним та електроакустичним проектам. Становлення музичного твору є досить складним процесом, який проходить шлях від задуму до написання та відтворення, – тому саме спілкування між композитором, виконавцем та слухачем, що відбувається на рівні концертного виконання і відкритої дискусії, є поштовхом до подальшої творчості в галузі музичного мистецтва. Важливим фактором є те, що більшість виконань творів є світовими прем’єрами. Унікальність Форуму "Музика молодих" полягає в тому, що він є єдиним на Україні майданчиком для презентації сучасної музики молодих композиторів та виконавців, що не обмежені жодними естетичними та стилістичними канонами та можуть використовувати для висловлення власних думок будь-які засоби. Надзвичайно важливим для сучасного національного музичного процесу є сприяння творів українських молодих композиторів саме у контексті сучасної світової молодіжної музичної культури, адже на форум запрошуються композитори, виконавці, провідні музичні критики ближнього та дальнього зарубіжжя. Таким чином можна відслідкувати рух музичного процесу, та простежити індивідуальні риси та тенденції в розвитку музичного континууму тієї чи іншої країни. Загалом форум адресовано музичним колам, та тим хто цікавиться сучасним мистецтвом. Концепція цьогорічного форуму відповідає одному з його корінних постулатів – кожен концерт являє собою окремий концептуальний проект. Географія форуму охоплює декілька країн: це Україна та українська діаспора, Росія, Білорусія, Азербайджан, Польща, Ізраїль, Голландія. Новим для ХІ форуму "Музика молодих" є розширення виконавських складів – крім камерної в концертах представлена симфонічна та хорова музика. Також однією з особливостей є включення до концертів творів всесвітньовідомих композиторів, котрі написані в ранній період їх творчості, що надає можливість відслідкувати жанрове та стилістичне спрямування кожного з концертів. Концертні програми ХІ Міжнародного Форуму "Музика молодих" складаються з семи самостійних акцій серед котрих концерти симфонічного та камерного оркестрів, хорового ансамблю солістів, ансамблів сучасної музики "Рикошет" та "Nostri temporis", струнного квартету "Post scriptum" та сольний проект віолончеліста та композитора Золтана Алмазі, майстер-клас студії електро-акустичної музики, а також "полілог" композиторів, музикознавців та викладачів композиторських факультетів. Послідовність проектів вибудовано таким чином, що являє собою шлях від сучасного академічного до авангардних напрямків музики. Саме таке спрямування містить в собі перший концерт фестивалю, котрий починається з Симфонії №1 Л.М. Ревуцького – класика української музики. Цікаво, що цей твір, написаний у віці 27 років, був дипломною роботою майстра. Виконання симфонії приурочено до 120-річного ювілею з дня народження Ревуцького і є по суті другим виконання цього твору – перше виконання було 1959 року за життя композитора під диригуванням видатного музиканта В. Тольби. Цього разу твір звучить у виконанні Державного Академічного естрадно-симфонічного оркестру України під орудою Миколи Лисенка. Український мелос, котрим пронизана вся симфонія, є основою усього надбання української академічної музики, саме тому два наступні твори побудовані на матеріалі народних пісень. Каприс для скрипки з оркестром на пісню А. Кос-Анатольського "Ой ти дівчино..." Олега Безбородько, та Парафраз на тему М. Колеси "Ой у полі криниченька" Богдана Кривопуста, є яскравим доказом того, що застосування української пісенної ме-лодики в сучасному музичному просторі є актуальним і на сьогоднішній день. Останнім номером концерту прозвучала Симфонія Ab initio Любави Сидоренко – таким чином перший фестивальний концерт вибудував певний еволюційний процес в рамках жанру симфонії – від традиції до авангардного алеаторичного звукового поля. Ідея переосмислення жанру є однією з концепцій ХІ Форуму "Музика молодих". Так, в проекті "Шлях на Схід", представленого композитором та віолончелістом Золтаном Алмазі, продемонстровано танцювальні жанри епохи бароко. Після сюїти Й.С. Баха ре-мінор, що була виконана як доповнення до пластичної композиції хореографічної студії LELIO, – прозвучала маленька партита Вікторії Гаврик, а також неповний сюїтний цикл із "Прелюдії" Анни Леонової, "Сарабанди" Олени Рільницької, та "Бурре" Сергія Пілютікова. Форма концерту доповнена поезією Ярослава Верещагіна у виконанні Ярослава Довжика, а шлях від "найзахіднішого" твору Баха до східного Фірудіна Алахверди (Азербайджан) показав багато спільного в інтонаційних та формотворчих процесах, незалежно від ментальності композитора. Жанр вальсу було представлено в різних стилістичних напрямках: техніка мінімалізму у Костянтина Яськова – "Раз, два... три..." за мотивами вальсів Й. Штрауса in C, музичний театр Максима Круглого – "Давайте сыграем вальс" та фольклорні елементи в поєднанні з сонористкою у Аза Гамбарлі – "Вальс из старой пластинки" – представили вальс не частиною полістилістичного бачення, а жанру, як основи нової музичної "метамови". Вперше на форумі відбувались композиторські змагання, котрі представив ансамбль Nostri Temporis. Формат композиторського конкурсу цікавий тим, що другий його тур проходив у формі концерту, а в ролі журі виступала слухацька аудиторія. На заключному концерті фестивалю – "Етносучасність" за участю "Київської камерати" – презентувались твори з виконанням фольклорних елементів як в інструментальному вирішенні, так і у побудові форми творів, котрі представили молоді композитори. Одним з найяскравіших став твір Ultima Thule Олексія Ретинського – поєднання тембру цимбалів, дзвонів та струнних блискуче вирішено в мінімалістичній репетативній техніці, котра є частиною народного музикування. Кульмінацією концерту став твір Данила Перцова Glossae, в котрому автор поєднує імпровізацію ансамблю інструментів різних країн світу з сонористичною, детально виписаною, звуковою матерією струнного оркестру. Таким чином, відбувається процес взаємопроникнення двох сфер буття незалежно від естетичної, територіальної та історичної належності. Отже, участь України у виконанні європейських проектів "Культурна спадщина" ("Сulture Haritage") на глобальному рівні сприяє розвитку міжнародного співробітництва науково-дослідних установ і навчальних закладів, активізує збереження та пропаганду національної спадщини. Проведення в рамках конференцій EVA навчальних програм сприяє професійній підготовці кваліфікованих культурологів-спеціалістів у галузі мультимедійних технологій. Національне відродження, що його зараз переживає Україна, як і багато інших держав сучасного світу, не зводиться до простої реставрації культурних надбань попередніх епох. Воно потребує особливого бачення національної культури. Це подвиг воскресіння того, що має неминущу цінність, наскрізне, універсальне буття для нації, а тому й для усього людства. "Шлях до чотирьох свобод", запропонований ЄС, – це шлях через посилення ролі культури. Безперечно, що збереження національної ідентичності кожної з держав є головною умовою існування ЄС. Такий шлях обирає й Україна, вступаючи до Болонського клубу і включаючись у європейський мистецький процес. Використані джерела
|
|
Інформація про УЦКД | Наукові розробки | Бібліотека праць | Методичні розробоки | АІС ''Народна творчість'' Наш банер | Мапа сайту | Посилання | Контакти | Архів новин | Блоги науковців УЦКД Обласні центри народної творчості | Голодомор 1932-1933 рр. |
||||||
|
||||||