Формування музейної мережі в Україні на прикладі музеїв М.В. Гоголя шляхом організації туристичних маршрутів

Починаючи з кінця ХІХ ст. почався розвиток музейної справи в Україні. Виникали музеї на основі приватних збірок, колекцій університетів та наукових товариств. Станом на 2007 рік нараховувалось більше 550 офіційно зареєстрованих музеїв. За профілем українські музеї поділяються на історичні, краєзнавчі, археологічні, етнографічні, художні, музеї під відкритим небом, природничі тощо.

У сучасній теорії музейної справи існує таке поняття як музейна мережа – це сукупність музеїв області, краю, регіону, країни в залежності від підходу.

Хотілося б зупинитися детальніше на проблемі формування музейної мережі. У нашій державі починає зароджуватися традиція об’єднувати діяльність музеїв у мережу на основі спільної теми. Прикладом такого проекту можна назвати проект “Золота підкова Черкащини”. Проте, на жаль, масовості це явище не набуло, хоча в створенні музейної мережі можна знайти цілу низку переваг:

по – перше, об’єднання музеїв дозволяє здійснювати тісну співпрацю між закладами, що, у свою чергу, призводить до зміцнення контактів, дозволяє здійснювати пришвидшений обіг інформації;

по – друге, таке співробітництво дозволяє полегшити обмін експонатами, що призведе до активізації виставкової справи;

по – третє, на базі такої мережі можна створити товариство друзів музею на зразок західної традиції, члени якого, зацікавившись тематикою закладу, матимуть змогу розвиватися і працювати в контексті не одного музею, а цілого ряду музеїв;

і, по – четверте, створення музейної мережі дозволить певною мірою запобігти дублетності (повторюваності) експозицій, чим “грішать” українські музеї.

У світлі нашої теми пропоную розглянути формування музейної мережі на прикладі музеїв і пам’ятних місць, пов’язаних з іменем М.В. Гоголя в Україні. Для цього необхідно розглянути ті місця в Україні, які пов’язані з М.В. Гоголем.

Знаючи біографію письменника, спираючись на архівні джерела, гоголезнавці вже давно визначили місця для свого “паломництва”. Тож, першим регіоном, тісно пов'язаним з іменем відомого українця, є, звісно, Полтавщина.

Великі Сорочинці – село, в якому народився М.В. Гоголь і був охрещений в Спасо – Преображенській церкві в 1809 році. З 1909 року Великі Сорочинці стали меморіальним центром гоголівського світу – на флігелі будинку, в якому народився письменник, було встановлено меморіальну дошку. Нині там знаходиться літературно – меморіальний музей М. Гоголя, який став першим музеєм М.Гоголя не лише на Полтавщині, а й в Україні та Росії (створений 1929 року, від початку був державним).

Гоголеве (Василівка) – село, де знаходився родовий маєток М.В. Гоголя. Тут у 1984 році з нагоди 175-річчя від дня народження письменника був відкритий музей-заповідник, що включає в себе батьківський будинок, флігель, альтанку “Марія”, грот, ставки, парк-сад, могилу батьків.

Полтава – місто, де з серпня 1818 року по червень 1819 року М.Гоголь починає свою систематичну освіту в повітовому училищі. Пройшовшись вулицями Полтави та Миргорода, можна знайти немало закутків, вулиць, пам’ятників, які зберігають спогади про письменника. У краєзнавчих музеях цих міст обов’язково зустрінемо експозицію, присвячену М.В. Гоголю.

Диканька – село, яке ще до народження Миколи Васильовича було тісно пов’язане з його ім’ям. Справа в тому, що в Диканьці стояла білокам’яна Миколаївська церква (ХVII ст.); в ній перед різьбленим дубовим іконостасом молода Марія Іванівна Гоголь – Яновська, сповнена тривоги за долю майбутньої дитини після двох невдалих пологів, годинами молилася, обіцяючи покровителю цієї церкви назвати сина його іменем. Згодом М.В. Гоголь повертається у свій творчості до цього характерного села.

Наступним великим містом, яке бачило М.В. Гоголя і залишило свій слід в його творчості, був Київ. Тут він бував кілька разів. Жив на Подолі, любив стояти біля Андріївської церкви, обожнював вид на Кожум’яцьке удолля та Кудрявець. Гуляв по садах і базарах, відвідував Печерську Лавру. Як не дивно, але в Києві немає музею, присвяченого М.В. Гоголю, проте, не можна оминути це місто, бо воно дійсно мало великий уплив на письменника (під впливом “київських вражень” він перероблює “Тараса Бульбу”, пише “Страшну помсту”).

Ну і, звичайно ж, Одеса… М.В. Гоголь був тут двічі (1848 р., 1851 р.). Письменник дуже любив це місто, його влаштовував тамтешній клімат “Слаба натура моя так вже влаштувалася, – пише він, – що відчуває життєвість лише там, де тепло ненапалене”.

В Одесі збереглися будинки, в яких проживав М.В. Гоголь – вул. Гоголя, 15 в приїзд 15 – 30 квітня – 6 травня 1848року і вул. Гоголя, 15 – в приїзд 24 жовтня 1850 – 27 березня 1851 року.

Звісно, в Україні є багато міст, де, вшановуючи пам'ять великого письменника, були встановлені пам’ятники, але вищезазначені місця найбільш тісно були пов’язані або з творчістю письменника, або з його біографією.

Щоб поєднати ці об’єкти можна створити туристичний маршрут, який проведе екскурсантів шляхами М.В. Гоголя.

Можна запропонувати два варіанти:

“Гоголь в Україні” – на цьому маршруті потрібно зосередити увагу на біографії письменника, таким чином вимальовується своєрідна стежина: “Диканька (де молитви матері вже формували душу майбутнього письменника) – Великі Сорочинці (місце народження) – Гоголеве (дитинство) – Полтава і Миргород (навчання і становлення) – Київ (подорожі 30-х рр.) – Одеса (місто – відпочинок, місто – натхнення)” Цей варіант більше підійде для гоголезнавців, людей, які цікавляться життям цієї непересічної особи.

І другий варіант “Шляхами гоголівських персонажів” – цей маршрут можна розробити в контексті прототипів (персонажі,місцевість, події, звичаї тощо). Цей маршрут можна запропонувати учням, студентам, людям, які цікавляться і досліджують творчість письменника.

Слід зазначити, що такі екскурсії можна “розбавити” Сорочинським ярмарком влітку, різдвяними містеріями взимку, весняними конференціями або гоголівськими читаннями, присвяченими пам’ятним датам в житті письменника.

Як відомо, музеї України на сучасному етапі їхнього розвитку мають велику кількість проблем – це і недостатнє фінансування, і брак кваліфікованих спеціалістів, і відсутність можливості застосування передових технологій у сфері експонування, дослідження, інформатизації, а також згадане вище формування тематичної музейної мережі.

На мою думку, запропонований варіант щодо організації таких музеєфікованих об’єктів і пам’ятних місць є реальною можливістю покращити фінансове становище і самих музеїв, і бюджетів тих міст та сіл, які братимуть участь у такому проекті, а також допоможе популяризації культурного надбання України серед різних верств населення.

Догори

На першу сторінку

© Український центр культурних досліджень, 1994-2012 рр.
Адміністрація УЦКД може не поділяти точку зору авторів публікацій. Усю відповідальність за зміст та достовірність інформації матеріалу несе його автор. Адміністрація УЦКД залишає за собою право редагувати надані тексти. Усі права застережені. Відтворення, передрук матеріалів можливо
лише за письмовим дозволом адміністрації УЦКД.

	Народні аматорські мистецькі колективи		«Міжнародні та Всеукраїнські культурно-мистецькі заходи регіонів України»
	Народне мистецтво карпатського регіону України		Фольклорні колективи України

ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЇВ М.В. ГОГОЛЯ ШЛЯХОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ