|
|
Титенко Д.П.,
аспірант ДАКККіМ, органний майстер–асистент
Національного будинку органної та камерної музики
ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКА ЕСТЕТИКА XVII – XVIII ст.
У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ
ХХІ ст.
Мистецтво початку ХХІ століття характеризується процесами формування образу нової художньої епохи. У напрямках сучасного нам мистецтва постмодерну спостерігаються не лише стилістичні запозичення, але і пряме цитування творів окремих майстрів різних епох і країн. Можливо, саме еклектизм художніх стилів є яскравою рисою сучасного культурного життя як України, так і Європи. Незаперечний факт домінування музики минулого у сучасному музичному житті спонукає звернутися до проблем, пов’язаних з естетикою її виконавства. Дослідженню цього питання присвячені роботи багатьох науковців, серед яких – Н.Герасимова-Персидська, В.Шульгіна, М.Скорик, Н.Кашкадамова, М.Степаненко, А.Мілка, Н.Арнонкур, Е.Коіман, Ґ.Й.Буш, Б.Біллетер, Г.Вайнбергер, Г.Абрахам.
Коли музичний спадок далекого минулого було заново відкрито у ХІХ ст., естетика виконання старовинної музики адаптувалася до естетичних ідеалів епохи романтизму, з оновленням не лише оркестрування, але й гармонізації та часової структуризації. Збільшення інтересу до старовинної музики та розширення репертуарного кола стало причиною дослідження нотних першоджерел і трактатів, у яких йдеться про естетичні засади та засоби відтворення музики зазначеного періоду. Чималу роль у виконавстві старовинної музики відіграють старовинні музичні інструменти, що додають до засобів музичної виразності специфічні сонорні ефекти та коригують ритмічну й часову структуризацію.
У другій половині ХХ ст. світовим центром дослідження давньої музики та навчання музикантів стає базельська Схола Канторум (Schola Cantorum Basiliensis) у Швейцарії. Серед її вихованців – плеяда видатних музикантів і музичних науковців, які не лише досліджують музику від доби середньовіччя до передромантичного періоду, але й практично втілюють результати досліджень у музичному виконавстві.
Подією, що привернула увагу фахівців і широкого музичного загалу України у 2001–2005 рр., став спільний проект швейцарської Schola Cantorum Basiliensis та Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. У рамках проекту відбулися лекції, майстер-класи та концерти викладачів Schola Cantorum в Україні, а Національної музичної академії – у Швейцарії.
Швейцарські викладачі провели для студентів музичної академії майстер-курси з історії нотації, генерал–басу, клавесину, григоріанського співу, ансамблевого співу, лютні, ренесансного танцю, звукових систем та настроювання та ін. Підсумком майстер-курсів стали концерти відомих музикантів – професорів Г.Баха, Д.Веллара, Е.Руллі, Е.Табс, А.Штаєра, М.Ульмана, Б.Біллетера та ін.
До пріоритетних була віднесена необхідність оснащення кафедри старовинної музики, якою керує доктор мистецтвознавства Н.О.Герасимова-Персидська, музичними інструментами, необхідними для історично інформованого відтворення старовинної музики. За сприяння Бернґарда Біллетера та Schola Cantorum Basiliensis були придбані та спеціально виготовлені копії старовинних клавішних інструментів: клавесини і орган. Тепер кафедра володіє усім спектром старовинних інструментів – від копії Піфагорівского монохорду до органу в бароковій стилістиці. Завдяки цьому стало можливим опановування студентами основ автентичного виконавства старовинної музики.
Етапною подією у співпраці українських і європейських учених стало здійснення у 2006–2008 рр. Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв України та Вищою школою музики м. Цюріх міжнародного проекту “Старовинна клавірна музика: інструментарій і виконавство” під керівництвом завідувача кафедри музикології ДАКККіМ, професора В.Д. Шульгіної і професора Б.Біллетера (Швейцарія). Мета проекту: дослідження історичних витоків та відродження в Україні виробництва старовинних інструментів, зокрема клавікордів, розроблення концепції підготовки музикознавців–експертів старовинного інструментарію та музичних видань і рукописів. За час дії зазначеного проекту проведені майстер-класи доктором Б.Білетером, започатковане дослідження “Клавірне мистецтво у вимірах західноєвропейської художньої культури другої половини XVII – початку XVIII ст.”, у дар ДАКККіМ за сприяння Швейцарської мистецької ради “Про Ґельвеція” переданий клавікорд у традиції Ґерлах (виготовлений автором цієї статті). Наявність такого, унікального для України, інструменту, дає можливість проведення майстер-класів та концертів, ґрунтовного дослідження проблем, пов’язаних із засобами художньої виразності старовинної клавірної музики у зв’язку із технічними та сонорними особливостями історичних музичних інструментів. Участь студентів і аспірантів ДАКККіМ у виконанні зазначеного проекту дала можливість використати результати дослідження в дипломних роботах, забезпечила зв’язок теорії з практикою, сприяла вивченню національної спадщини у контексті загальноєвропейських і світових цінностей.
Апелювання мистецтва сучасності до історичного спадку породжує небувалий інтерес до мистецтва минулого, що, у свою чергу, стає джерелом формування сучасного нам мистецтва. Це повною мірою відображується і на сучасному інструментальному виконавстві. Дослідження стилістики старовинних музичних інструментів засвідчують взаємозалежність розвитку стилістики музичних інструментів від музики та естетики певної епохи, а також зворотній вплив музичного інструментарію на формування музичної стилістики.
Використані джерела:
- Гарнонкурт Н. Музика як мова звуків. – Cуми: Собор, 2002.–182 с.
- Billeter, Bernhard. Musiktheorie und musikalische Praxis. Peter Lang 2004, 370 S.
- Boalch, Donald. Makers of the Harpsichord and Clavichord 1440–1840. Oxford University, 3th Edition, ed. by Charles Mould, Oxford 1995, 788 P.
| |
|
