Народознавчі студії пам’яті В.Т. Скуратівського

КРУГЛИЙ СТІЛ ПАМ’ЯТІ
ВАСИЛЯ СКУРАТІВСЬКОГО

«Сучасний стан та перспективи розвитку
народознавчої науки в Україні»

28 жовтня 2008 р., м. Київ

На вшанування пам’яті видатного українського народознавця, письменника, журналіста і колеги-науковця В.Т.Скуратівського, члена Національних спілок письменників та журналістів України, лауреата Премій «Золоте перо», імені М.Островського та П.Чубинського, фундатора і першого головного редактора народознавчого часопису «Берегиня», автора понад 20 книжок про традиційну матеріальну та духовну культуру українського народу («Берегиня», «Місяцелік», «Погостини», «Покуть», «Посвіт», «Український рік», «Дідух», «Святвечір» (у двох томах), «Кухоль меду», «Русалії», «Вінець», «Мамина молитва», «Білояр», «Я сам про себе розкажу»), який багато років очолював лабораторію традиційної культури Українського центру культурних досліджень, у 2006 році було започатковано «Народознавчі студії пам’яті Василя Скуратівського».

28 жовтня 2008 року, до дня народження В.Т.Скуратівського, Українським центром культурних досліджень спільно з Українським центром народної культури (УЦНК) «Музей Івана Гончара», за сприяння Міністерства культури і туризму України, було втретє проведено Круглий стіл пам’яті Майстра. Цього року він проходив під назвою «Сучасний стан та перспективи розвитку народознавчої науки в Україні». У ньому взяли участь понад 100 науковців, культурологів, народознавців, фольклористів, педагогів, керівників та методистів-науковців обласних центрів народної творчості та обласних науково-методичних центрів культури і мистецтв, друзі та колеги Василя Тимофійовича Скуратівського, серед яких – 15 докторів наук, професорів, 14 кандидатів наук, дві народні артистки України, 5 заслужених працівників культури України та заслужених діячів мистецтв України, які представляли майже всі регіони України.

Ведуча Круглого столу Світлана Миколаївна Садовенко, кандидат педагогічних наук, заступник директора УЦКД, завідувач лабораторією традиційної культури, доцент ДАКККіМ, член Національної музичної спілки України відкрила Треті народознавчі студії пам’яті В.Т.Скуратівського переглядом відеофільму «Останнє слово В.Скуратівського».

З вітальним словом до всіх присутніх звернулися: директор УЦНК «Музей Івана Гончара» Петро Іванович Гончар та директор УЦКД, кандидат технічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки письменників України Олександр Андрійович Гриценко.

Також з вітальним словом виступила головний редактор українського народознавчого часопису «Берегиня», ведуча програм радіо «Ера», «Промінь», донька Василя Скуратівського Ярина Скуратівська. Вона оголосила результати започаткованого у минулому році часописом «Берегиня» конкурсу імені Василя Скуратівського на краще народознавче дослідження серед молодих народознавців-науковців. Цього року переможцем конкурсу стала Олена Василівна Щербань, етнолог-краєзнавець, молодший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в с. Опішному (Полтавська обл.). Під час Круглого столу їй було вручено диплом переможця та премію.

З доповідями виступили: Світлана Андріївна Китова, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, доцент філологічного факультету Черкаського державного університету; Микола Михайлович Ткач, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри культурології Київського Національного університету культури і мистецтв; Олена Петрівна Івановська, доктор філологічних наук, завідувач кафедрою фольклористики, доцент Інституту фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ярослав Іванович Гарасим, кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І.Франка; Іван Васильович Хланта, доктор мистецтвознавства, завідувач відділу фольклору Ужгородського ОЦНТ; Микола Костянтинович Дмитренко, доктор філологічних наук, завідувач відділом фольклористики ІМФЕ імені М.Т.Рильського НАН України, провідний науковий співробітник УЦКД, член Національної спілки письменників України, головний редактор часопису «Народознавство»; Петро Олександрович Андрійчук, заслужений працівник культури України, професор кафедри інструментально-виконавського мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, керівник заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Дарничанка»; Галина Гілярівна Яблонська, народна артистка України, м. Київ; Іван Якимович Павленко, заслужений працівник культури України, професор кафедри фольклористики Національного університету імені Тараса Шевченка, керівник фольклорного ансамблю «Роксоланія». Природним продовженням доповіді І.Я.Павленка став концертний виступ цього ансамблю.

У науковій дискусії взяли участь: Людмила Валентинівна Гладун, директор Державного музею іграшки, м. Київ; Олексій Іванович Вертій, доцент Сумського педагогічного державного університету імені А.С.Макаренка; Василь Васильович Костик, кандидат філологічних наук, доцент філологічного факультету Чернівецького державного університету; Антоніна Семенівна Шевчук, кандидат педагогічних наук, доцент Інституту дошкільної, початкової і мистецької освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка, заступник головного редактора журналу часопису «Дитячий садок. Мистецтво»; Неволов Василь Васильович, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України, професор, завідувач лабораторією народної творчості УЦКД, член Національної спілки письменників України та інші.

Досить змістовними щодо обміну практичним досвідом були виступи представників обласних центрів народної творчості (ОЦНТ), обласних науково-методичних центрів культури і мистецтв, фахівців УЦКД, наукових співробітників музеїв, зокрема: Ірини Петрівни Яворської, заступника директора Луганського ОЦНТ та Галини Миколаївни Клунної, провідного методиста Луганського ОЦНТ з культурно-дозвіллєвої діяльності; Ярослави Василівни Корж, методиста Снятинського районного будинку культури Івано-Франківської області; Надії Сергіївни Качалки, наукового співробітника УЦКД, удови В.Т.Скуратівського; Ольги Сергіївни Хамітової, методиста Донецького обласного учбово-методичного центру культури; Зої Олександрівни Босик, старшого наукового співробітника лабораторії традиційної культури УЦКД, здобувача ІМФЕ імені М.Т.Рильського НАН України; Балушка Василя Григоровича, провідного наукового співробітника Українського етнологічного центру ІМФЕ імені М.Т.Рильського НАН України; Людмили Миколаївни Ручинської, провідного методиста Миколаївського ОЦНТ; Георгія Максимовича Шаповала, заступника директора Дніпропетровського обласного методичного центру клубної роботи; Віри Миколаївни Осадчої, кандидата мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України, провідного наукового співробітника Харківського ОЦНТ; Юрія Олексійовича Мельничука, заступника директора з науково-фондової роботи УЦНК «Музей Івана Гончара».

Директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень (ЦНТКД) Микола Михайлович Пересунько та його методист Галина Михайлівна Степаненко представили учасникам Круглого столу низку видань, що вийшли за сприяння згаданого Центру впродовж 2005-2008 років. Чимало зацікавили присутніх викликали репертуарні збірники народних пісень – «Колядки та щедрівки» (Київ, 2005. – 184 с.) та українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору «Гомін» та Київського Кобзарського цеху «Красна весна, тихе літо» (Київ, 2007. – 256 с.), а також науково-методичне видання «Світ фольклору: Український дитячий музичний фольклор як засіб формування музичних здібностей дітей дошкільного віку» (К., 2007. – 332 с.), автором якого є заступник директора УЦКД С.М.Садовенко. Ці та інші видання, репрезентовані Київським міським ЦНТКД, учасники Круглого столу отримали безкоштовно.

З-поміж найближчих друзів В.Т. Скуратівського виступив Микола Павлович Омельчак, культуролог, фольклорист, етнограф з м. Малина Житомирської області. Він запропонував Четверті народознавчі студії пам’яті В.Т.Скуратівського, які пройдуть до 70-річчя з дня народження Майстра, провести впродовж двох днів, один з них – у місті Малині, на батьківщині Василя Тимофійовича.

В роботі Круглого столу взяли також участь: Ганна Михайлівна Хуторна, методист Донецького учбово-методичного центру культури; Наталія Іванівна Шаган, викладач Ніжинського училища культури Чернігівської області; Тетяна Василівна Вороніна, головний редактор педагогічних видань редакції «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ»; Тетяна Іванівна Науменко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник головного редактора журналу «Дошкілля»; Тетяна Миколаївна Пошивайло, заступник директора з науково-просвітницької роботи УЦНК «Музей Івана Гончара»; Валентин Володимирович Солодовник, кандидат економічних наук, заступник директора з наукової роботи УЦКД; Олександр Олександрович Різник, кандидат мистецтвознавства, завідувач лабораторії аудіовізуальних мистецтв і масової культури УЦКД; Надія Олександрівна Данилевська, поет, вчитель народознавства Київської ЗОШ №110; Віра Павлівна Максим, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту України НАНУ; Олександра Костянтинівна Кухарєва, старший науковий співробітник лабораторії традиційної культури УЦКД; Галина Олексіївна Ліфінцева, провідний методист вищої категорії Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв; Ірина Андріївна Бариш-Тищенко, науковий співробітник УЦКД, член Національної спілки художників України; Світлана Юріївна Чернецька (м. Переяслав-Хмельницький), аспірантка Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв; Тетяна Петрівна Пірус, старший викладач кафедри етнології Інституту історії і права Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського; група студентів (9 осіб) під керівництвом старшого викладача кафедри охорони культурної спадщини і музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв, старшого наукового співробітника УЦКД Ганни Олександрівни Андрес.

Варто згадати й тих, хто з різних обставин не мав змоги взяти участь у роботі Круглого столу. Серед них - завідувач сектором з питань внутрішньої політики Петриківської райдержадміністрації Дніпропетровської області Віталій Федорович Панко, який надіслав факсом досить слушні пропозиції до проекту рекомендацій Третіх народознавчих студій.

За підсумками Круглого столу було прийнято проект рекомендацій, до якого, зокрема, увійшли такі позиції:

1. Продовжити роботу зі створення бібліографічного покажчика видань та бібліографічного довідника В.Т.Скуратівського. УЦКД разом з українським народознавчим часописом «Берегиня» розпочати видрук вже зібраних матеріалів (включають праці В.Скуратівського, створені до 1989 року).



2. Звернутися до Міністерства культури і туризму України, Національної Академії Наук України з пропозицією заснування Державної премії з народознавства імені Василя Скуратівського.



3. Звернутися до керівництва Національного радіо України щодо відновлення Всеукраїнського радіоконкурсу та щотижневої радіопередачі «Золоті ключі», присвячених українському автентичному фольклору (програма виходила в ефір упродовж 1981-1993 років).



4. Продовжити збирання при УЦКД та УЦНК «Музей Івана Гончара» фоно-, відео- і медіатеки з автентичного фольклору народів України (за допомогою обласних центрів народної творчості).



5. Запровадити проведення щорічних семінарів на базі обласних центрів народної творчості та обласних науково-методичних центрів культури і мистецтв для керівників аматорських колективів, що культивують автентичні народнопісенні традиції.



6. Звернутися до Міністерства культури і туризму України з клопотанням відновити проведення фольклорних експедицій “Чумацькими шляхами”, ініціатором і розробником маршрутів яких був В.Т.Скуратівський (відповідальні виконавці – УЦКД та УЦНК «Музей Івана Гончара»).



7. В рамках Четвертих народознавчих студій пам’яті В.Т.Скуратівського у 2009 році провести дводенну науково-практичну конференцію до 70-річчя з дня народження Майстра у містах Малин (батьківщина В.Т.Скуратівського) і Київ, в межах якої передбачити майстер-класи з народного мистецтва. Відкрити у Малині світлицю В.Скуратівського.



8. Продовжити роботу в регіонах України щодо збору і видання матеріалів серії «Фольклор ХХ століття».



9. Звернутися до Малинської райдержадміністрації з пропозицією найменувати одну з вулиць міста ім’я Василя Тимофійовича Скуратівського.

Українцям слід пам’ятати, що на початку ХХІ століття, в умовах потужних, і часом деструктивних, цивілізаційних викликів традиційна українська етнокультура може бути назавжди втраченою для людства. Тому питання дослідження, збереження та популяризації традиційної народної культури для сучасної України набувають особливого значення. Тож проведення таких заходів, як Народознавчі студії, Круглі столи, науково-практичні конференції з культурно-етнологічної тематики є незаперечно актуальним і своєчасним.

Перелік світлин: