|
|
 |
Садовенко Світлана Миколаївна,
заступник директора з науково-технічної роботи Українського центру культурних досліджень, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (Ph.D.), старший науковий співробітник, доцент НАКККіМ, член Національної всеукраїнської музичної спілки |
|
|
 |
Босик Зоя Олександрівна, кандидат культурології, завідувач лабораторії традиційної народної культури імені Василя Скуратівського УЦКД
|
|
Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл
з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство)
(до підсумків роботи семінару-практикуму з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство) та «Народознавчих студій пам’яті Василя Скуратівського» з проведенням Круглого столу на тему: «Початкова мистецька освіта в контексті розвитку української культури»)
З 16 по 19 листопада 2011 року за фінансової підтримки Міністерства культури України, на базі Тернопільської художньої школи, Заводської школи мистецтв Чортківського району та Теребовлянського вищого училища культури проходив перший Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство), заснований Міністерством культури України та проведений Українським центром культурних досліджень, управлінням культури Тернопільської обласної державної адміністрації, Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв. У межах семінару-практикуму відбулися «Народознавчі студії пам’яті Василя Скуратівського» з проведенням Круглого столу на тему: «Початкова мистецька освіта в контексті розвитку української культури». Робота Круглого столу проходила на базі Заводської школи мистецтв Чортківського району Тернопільської області. На семінар-практикум приїхали представники мистецьких шкіл майже з усіх областей України. У ньому взяли участь викладачі художніх шкіл та науковці – педагоги, мистецтвознавці, культурологи, фольклористи, соціологи, а також учнівська молодь. Отже, семінар-практикум мав науково-практичний характер.
На проведеному заході основна увага дослідників, викладачів художніх шкіл, майстрів приділялася передачі методик навчання декоративно-прикладному мистецтву (ткацтво-килимарство) та їх ролі в початковій мистецькій освіті. На науково-практичній дискусії за участю провідних спеціалістів, викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва зроблено акцент на актуальних питаннях сьогодення з початкової мистецької освіти у царині ткацтва-килимарства, здійснено обмін досвідом, продемонстровано цікаві концертні номери з виступами виконавців класичного й народного напрямів музичного мистецтва та автентичного фольклору.
Характерною особливістю семінару-практикуму було те, що наряду з порівняно невеликою кількістю теоретичних занять було проведено достатньо велику кількість майстер-класів, спрямованих на практичне поширення методик навчання викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство). Обмін досвідом майстрів та враженнями викладачів-практиків і науковців сприяв виробленню підсумкового документу (рекомендацій) щодо збереження здобутків попередніх поколінь, зокрема народних традицій і знань із ткацтва-килимарства, актуалізації спадщини української традиційної мистецької культури, зокрема, декоративно-прикладного мистецтва, проведення подальших наукових досліджень з означених питань та проблем становлення творчого потенціалу суспільства й забезпечення в сучасних умовах культурно-духовної спадковості поколінь, консолідації суспільства на ґрунті кращих народних традицій, подальший розвиток початкової мистецької освіти в культурно-мистецькому та освітньому просторі України ХХІ століття.
16 листопада у Обласній філармонії м. Тернопіль відбулося відкриття Всеукраїнського семінару-практикуму викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство). На відкритті семінару-практикуму виступив завідувач сектору навчальних закладів і мистецьких установ управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації Ростоцький Михайло Дмитрович. Вітальний лист учасникам семінару-практикуму від Міністра культури України Кулиняка М.А. зачитала заступник директора з науково-технічної роботи Українського центру культурних досліджень, кандидат педагогічних наук, доктор філософії (Ph.D.), доцент НАКККіМ, член Національної всеукраїнської музичної спілки Садовенко Світлана Миколаївна. З вітальним словом до учасників звернулася методист вищої категорії Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Маключенко Ірина Євгенівна.
Цікаву й різноманітну концертну програму на відкритті Всеукраїнського семінару, яке проходило на великій сцені обласної філармонії, представила обласна Тернопільська школа мистецтв. Концертна програма охопила майже всі жанри музичного мистецтва. Жоден із учасників потужного зібрання не залишився байдужим після перегляду виступів юних музикантів та викладачів практично з усіх відділень – вокально-хорового, струнних, струнно-щипкових, духових та народних інструментів, хореографічних постановок в регіональних сценічних костюмах. Навіть джаз-бендом здивували!
Варто зауважити, що на семінарі можна було споглядати демонстрацію мистецтва в мистецтві. У фойє філармонії була представлена дуже цікава виставка художніх робіт учнів школи мистецтв, які не тільки грають на музичних інструментах, займаються вокальним співом, хореографією, але й вчаться образотворчому мистецтву.
Як уже зазначалося, основою семінару-практикуму було зосередження на майстер-класах. Зокрема, на майстер-класі викладача Тернопільської художньої школи, члена Національної спілки художників України Соломії Іванівни Бутковської педагог-майстриня продемонструвала власну методичну школу виховання й навчання дітей з майстерності виготовлення гобеленів та представила свої високохудожні роботи з приватної колекції.
Перехідним містком різновидів мистецтва стали доповіді директора, художників, викладачів, науковців, які поєднувалися з майстер-класами педагогів цієї ж школи, на яких було представлено не тільки цікаві та пізнавальні, а й вкрай необхідні для підвищення методичного рівня фахівців з декоративно-прикладного мистецтва заняття з вишивки, бісероплетіння, живопису, лялькарства. Викладачі з великим натхненням розповідали про те, як діти оволодівають техніками ткацтва, живопису, вишивки.
Щодо вишивки, то додамо від себе, що характерна саме для Тернопілля борщівська вишивка є унікальним і неповторним народним мистецтвом Тернопільщини. Чорна сорочка займає стрижневе місце серед усього розмаїття національного вбрання. Заслуговує на увагу й те, що вона відома не лише в України, але й поза її межами. Основними її ознаками є домоткане, переважно конопляне, полотно, простий крій, густий візерунок, вишивання виконане грубою чорною ниткою «бавною». Поряд з великою кількістю орнаментів вишивки на Тернопільщині різноманітні техніки вишивки. В сучасній вишивці найчастіше зустрічаються техніки хрестика, гаптування та низинки. Варто привернути увагу викладачів на втрачені техніки кручення, настилання та пів-низинки, які виконуються тільки в орнаментах геометричного характеру. Повернемося до того, що неповторне враження справило на учасників семінару процес виготовлення гобелену, до якого могли долучитися, із задоволенням, учасники семінару, що в черговий раз підкреслювало практичний характер навчального процесу.
Додала жвавості й неабиякої зацікавленості майстер-класу з виготовлення гобеленів Босик Зоя Олександрівна, кандидат культурології, історик-музеєзнавець, завідувач лабораторії традиційної народної культури імені Василя Скуратівського УЦКД, поєднавши практичні заняття з теоретичними знаннями з народознавства, міфології, символіки, закладених в українському народному мистецтві. Представляючи ткацтво-килимарство, етнолог наголосила, що ткацтво – одна з найпоширеніших галузей української національної культури. Саме воно має глибоке коріння та багаті мистецькі традиції. Адже твір прикладного мистецтва є образом людських уявлень, бажань, почуттів, що й викликає велику зацікавленість серед теоретиків і практиків. Початкова мистецька освіта надає можливості засвоєння цілісності та різноманітності культурного досвіду й набутку народу, що є важливим і дає розуміння закономірностей розвитку народного декоративно-прикладного мистецтва, одного з найдавніших видів художньої діяльності людини.
З. Босик розповіла і про те, що тривалий період розвитку ткацтва в Україні супроводжувався поступовим удосконаленням технології виробництва, технік ткання, формування нових тканин та їхнього оздоблення. Ткацтво існувало як домашній промисел – галузь господарства, що забезпечувала потреби сім’ї. Ткацтво належить до основних життєзабезпечуючих галузей господарства українців і є складовою традиційного декоративно-прикладного (ужиткового) мистецтва. Термін «декоративно-прикладне», яким нині широко послуговуються, утвердився лише у 1970-х роках. Сьогодні паралельно вживається інша назва – декоративно-ужиткове мистецтво, котра точніше передає зміст поняття. «Українські народні тканини є не тільки цінним надбанням матеріальної та духовної спадщини нашого народу, а залишається важливим джерелом вивчення його історії та культури, здобутком мистецтвотворення. А багатовікові традиції художньої системи декоративного вирішення тканин не втрачають свого значення і на початку третього тисячоліття» – резюмувала дослідниця.
Не менш цікавим виявився день 17 листопада, який учасники семінару провели в м. Теребовлі. З вітальним словом до учасників семінару виступив директор Теребовлянського вищого училища культури Виннічек Микола Іванович. Викладачем Теребовлянського вищого училища культури Надією Семців, було проведено майстер-клас, на якому майстриня представила високохудожнє мистецтво ткацтва на ткацькому верстаті та виготовлення гобелену. Незабутнім цей день видався й тому, що він співпав із святкуванням Дня студента та з 25-ти річним ювілеєм етнографічного фольклорного колективу «Намисто» (керівник Виннічик Тамара Артемівна). Яскравими кольорами вигравали традиційні костюми Теребовлянщини, в які були вбрані учасники творчого колективу, а блискучі, ефектні виступи демонстрували колоритний пісенний фольклор Тернопільщини.
Дмитренко Микола Костянтинович, доктор філологічних наук, завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, провідний науковий співробітник УЦКД, член Національної спілки письменників України, головний редактор часопису "Народознавство" в заключному підсумку дня роботи семінару-практикуму звернув увагу на збереженість духовної спадщини Тернопільщини, саме фольклору. Науковець підкреслив, що тільки шляхом глибокого вивчення витоків народної художньої творчості, здійснюється збереження, відтворення та примноження вітчизняної й світової духовної спадщини, активізується виховна робота серед учнівського молоді, тим самим підвищується якість початкової мистецької освіти.
18 листопада було продовжено семінарські заняття та культурно-мистецька програма. Не менш цікавим і повчальним став майстер-клас викладача Заводської школи мистецтв, члена Національної спілки художників України Тетяни Витягловської з її учнями, на якому педагог показала використання технік гобеленового мистецтва. Репрезентуючи розвиток традицій народного ткацтва, майстриня підійшла до ознайомлення з сучасними ткацькими техніками. Учні використовували сучасні матеріали для виготовлення гобелену, що спрощує сам процес його виготовлення. У своїй методиці виготовлення гобелену Т. Витягловська використовує спеціально для цього зроблений невеликий за розміром гребінь, що надає можливості спрощеного підбивання ниток.
З свого боку хотілося б нагадати, що традиційні вовняні нитки вимагали попереднього їх фарбування, тобто методики їх підготовки до ткацтва. Перед використанням ниток у ткацтві їх попередньо валяли під проточною водою, прали золою, фарбували природними барвниками – куницею (попіл мітлички очерету), цибулинням, пелюстками квітів, листками рослин, бруньками й корою дерев, червінцем, вибілювали полотно на відкритому сонячному просторі в ранкових росах чи поливали водою. Для того щоб не линяли нитки, то часто їх шліфували шліхтою, виготовленою із запареного зерна жита, вівса, ячменю, або загортали у тісто і клали на черінь у піч. Зауважимо, що сьогодні розвинене виробництво різнокольорової палітри ниток, тому нині такої потреби немає.
Найкращими нитками для ткання були вовняні нитки, тому що вони тваринного походження, мають білкову природу. За вовняними йдуть нитки лляні та конопляні, що складаються з луб’яних волокон. Вовняні нитки на відміну від рослинних, мають значний резерв «пам’яті» (накопичення інформації). Найціннішим на початку роботи в мистецтві був спокій, молитва, роздуми, вранішній час. Розпочиналася робота завжди тільки знизу до верху, не допускалися «помилки», щоб не порушувати енергетику предмета та не в’язали вузликів, аби не зав’язувати рух, долю нашого життя.
Отже, школи ткацтва-килимарства мають важливе значення для підготовки у майбутньому кваліфікованих спеціалістів, підтримують мистецько-професійний рівень ткацького промислу.
Цього ж дня було проведено "Народознавчі студії пам’яті Василя Скуратівського" з проведенням Круглого столу на тему: "Початкова мистецька освіта в контексті розвитку української культури", ключовими темами обговорення якого стали проблеми соціально-культурного призначення початкової мистецької освіти (школи естетичного виховання, музичні, художні школи, школи мистецтв); підтримки мистецькими школами обдарованих дітей; особливостей рекламування та інформаційного забезпечення мистецької освіти; інновацій у методичному забезпеченні початкової мистецької освіти, а також проблеми планування початкової мистецької освіти; перспективні форми навчального процесу; проблеми фінансування початкової мистецької освіти (батьківська платня, державна підтримка, фандрайзинг); зв’язки початкових мистецьких шкіл з батьками (форми, напрямки, перспективи); перспективні моделі організації навчального процесу.
В цих питаннях великого резонансу набули лекції Цимбалюк Наталії Миколаївни, доктора соціологічних наук, професора, професора КНУ ім. Тараса Шевченка, завідувача лабораторії УЦКД. "Теоретичні засади дослідження початкової мистецької освіти" та Стан Таїсії Сергіївни, заступника директора ОНМЦ, м. Хмельницький. "Проблема початкової мистецької освіти: стан і тенденції розвитку".
Підвели риску в проведенні семінару-практикуму Садовенко Світлана Миколаївна, заступник директора з науково-технічної роботи УЦКД, Ростоцький Михайло Дмитрович, завідувач сектору навчальних закладів і мистецьких установ управління культури Тернопільської ОДА, Чайківська Галина Зіновіївна, начальник відділу культури Чортківської райради.
Слід зазначити, що значна кількість цікавих ідей і думок, які були висловлені лекторами на цьому заході, на нашу думку, сприятимуть у подальшій мистецько-освітній роботі.
Маключенко Ірина Євгенівна, методист вищої категорії Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів, як підсумок набутих знань та передачі методичного досвіду, видала свідоцтво про підвищення кваліфікації кожному учаснику семінару-практикуму, а працівники УЦКД – Садовенко С.М., Цимбалюк Н.М., Дмитренко М.К., Босик ЗО. – вручили сертифікати учасника.
З 16 по 19 листопада 2011 року надзвичайно широко-пізнавальною, сентенційною, цікавою, була культурно-мистецька програма, підготовлена для учасників семінару-практикуму організаторами з Тернополя. В Тернопільській обласній філармонії, Заводській школі мистецтв Чортківського району та Теребовлянському вищому училищі культури було організовано постійні виступи аутентичних фольклорних ансамблів, продемонстровано традиційне театрально-музичне мистецтво Тернопільщини. На особливу подяку від усіх учасників семінару заслуговують проведені екскурсії Марійським духовним центром с. Зарваниця, по місту Чортків, зокрема у Чортківській церкві Покрови святої Богородиці, а також Свято-Успенській Лаврі м. Почаїв. Усім учасникам семінару-практикуму випала нагода долучитися до мистецтва, яке творилося протягом віків. Такі екскурсії є справжнім джерелом творчості та духовності для всіх майбутніх поколінь. Адже в царині культурної спадщини Тернопільщини закладено глибинний пласт старовинних образів і форм традиційного народного мистецтва. Учасники виїзного семінару-практикуму не тільки почерпнули цю майстерність для себе, але й заради того, щоб через початкову мистецьку освіту мистецтво жило і розвивалося у віках, що й було головним завданням цього семінару.
Отже, Всеукраїнський семінар-практикум викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство) надав можливості його учасникам не тільки порівняти мистецьку освіту в різних куточках України, обмінятися досвідом, знайти рішення методичних проблем в цілому, а й розширити загальні горизонти мистецької освіти.
Учасниками заходу були висловлені побажання щодо державної підтримки талановитої молоді та творчої праці викладачів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
Робота семінару-практикуму завершилася прийняттям рішення про те, щоби подібні заходи стали постійними і проводилися щорічно, зокрема в наступному році в м. Хмельницький.
Хочеться подякувати Міністерству культури України за сприяння у проведенні цього заходу, начальнику управління культури Тернопільської ОДА, заслуженому працівнику культури України Шергею Григорію Платоновичу, завідувачу сектору навчальних закладів і мистецьких установ управління культури Тернопільської ОДА Ростоцькому Михайлу Дмитровичу, директору Теребовлянського вищого училища культури, заслуженому працівнику культури України Виннічику Миколі Івановичу, директору Тернопільського державного музичного училища ім. Соломії Крушельницької Рудзінському Михайлу Степановичу, начальнику відділу культури Чортківської райради Чайківській Галині Зіновіївні, й всім організаторам, які сприяли підготовці й проведенню Всеукраїнського семінару-практикуму викладачів художніх шкіл з декоративно-прикладного мистецтва (ткацтво-килимарство).
СВІТЛИНИ
| |
|
